Збірка

Причина жити

Одвічні і однакові слова,
Колись повторені й тобою.
Та чом же зараз ти одна?
Оточена гігантською юрбою.

Чому те серце, що в тобі вола,
Кричить, гримить... Шепоче?
Чому без нього ти, сама?
Чого те серце так настирно хоче?

Не скажеш, ні, мовчать твої вуста.
Не в силах ти сказать нічого.
Зламали і тебе оті слова,
І пережить цього ти чомсь не взмозі.

Повір, ти не одна така,
Страждаєш ти від болю.
Побита, зламана, слабка,
Покарана любов'ю.

Тебе покинули, висміяли?
І віриш, що то найгірше?
То ти залишся без рідні,
І серце твоє зовсім зникне.

У тебе є підтримка і сім'я,
У тебе друзі є, і просто люди,
А значить ти ще не одна,
І хтось тебе та й любить!

А те, що доля не така,
Яку хотіла ти собі,
Так то не страшно то мина,
Як страшний сон на ранок.

Іще побачиш ти колись,
Що можна покохати і без болю.
Іще відчуєш ти колись,
Як ніжність лине до тебе рікою.

Подобається

#3699 в Різне
#972 в Поезія

Відредаговано: 07.02.2020