Вірші "приходять" коли самі захочуть...

Збиранка 8 випадкових віршів
Юрій Грицишин
Львів
050 546 44 72
mauzermarketing@gmail.com

1.
- я сльоза, від душі і у вічність...
- ти краплинка дощу, від небес і у землю суху.
-  я є сум і самотність, надій - безнадія.
- ти слова, що в труху.  
2.
Історії кінець? Чи просто новий розділ?
Немає в історії кінця, немає і початку.
Чому ж так гидко все що навкруги, а ще в середині.
Почни з початку.

3.
І прокидаючись на різних полюсах,
Як нам згадати те, що було з нами?
Гуляючи самотньо іншими світами,
Шукаючи не тих, а тих – хто там, не з нами,
І знову бачу я чарівний світ у снах,
І знову плачу і тримаючи тебе за руку,
Знов прокидаюсь, відчуваю муку
Від того, що кудись подів
Все те, що дарував тобі.
А ти – на іншому кінці планети,
І хочеться спитати – де ти?
Але я знаю, ти всього лиш там
Куди давно я втік, і втік я сам.
І прокидаючись на різних полюсах,
Всього лиш відстань – простягнути руку,
Але між нами відстань – час.
В якому загубив я найдорожче,
Ти знаєш, загубив я нас.

4.
Давай кавусі по філіжанці
Давай з тобою, ми ж куліжанки?
З якого дива, А може пива?
Це хто тут зранку
З під ковдри виліз?
А де Тетяна? А де Оксана?
Змішали пива, коньяк, горілку.
Ми звар’ювали?
Відпочивали!
Ти ж глянь – Карпати,
Довкола бази,
А ми з тобою, як «водколази»!
Але рррадію, я спав убраний!
І совість чиств,
Маю надію…

5.
Ты пожалеешь.
О чём?
О чём пожалею и я.
Ни о чём,
Помолчим о бо всём.
Ведь когдато умрём.
Вспомнить будет о чём, Там?
Как то грустно и глупо
К словам прилипает желание,
В рифму упасть,
И уснуть. В спячку впасть.
Всласть.

6.
Скажи коли вона померла?
Мабудь і не важливо це,
Коли неправду кажучи у вічі
Не червоніє вже лице.
Коли не страшно вже ночами
Як ти одна дійдеш.
Лиш з нами залишиться на згадку
Подих й запах сну.
Скажу коли вона померла:
Ніколи.
Не помирає ж світло й тінь?
Можливо і любов не помирає
А просто йде, як день.
Тихенько догорає
Як полум’я вночі.

7.
Ти знаєш, а поезія це мова Бога.
Він щось говорить,
Ми ледве чуєм,
Щось зрозуміти пробуєм
І дивимся до неба.
А може і не треба?

8.
Поезия – язык Бога.
А я недотрога.
Да и ты – недотрога.

Опубліковано 2017 на https://www.facebook.com/juriy.grytsyshyn