Може варто тебе відпустити,
Моя перша невдала любов.
Перший сніг падав в тиші -
Ми у парку гуляли вдвох.
Може варто тебе відпустити,
Перше щастя моє, неземне, -
Перші сльози - останні привіти,
Сяво вечора золоте...
Може варто піти назавжди,
Щоб зустрітись знову, колись,
Там де інші гуляють у парку,
Там де більше уже не болить!
Хай засне наше вчора, не згадуй -
Те що було, того не тривож.
Я любила - тепер відпускаю,
Ти мене відпускаєш також.
Відредаговано: 17.03.2022