Дорога життя
А серпантин життя крутить до нудоти,
Немов на тій вузькій, слизькій, гірській дорозі —
Нема де зупинитись й свіжості вдихнути,
Перепочити й сили зібрати у тривозі.
Але за поворотом зустріне тебе сонце.
Нехай холодне, з вітром, але воно твоє.
Відкриєш знову в серці своє ти те віконце.
І вся твоя турбота одразу ж там мине.
І навіть коли руки наче опустились,
Згадай, що ти в зростанні, ти там, де зараз треба.
Бо квіти після сну з росою розпустились,
І ти розправ ті крила у горах просто неба.
26.08.2025
Ангеліна Александренко
Відредаговано: 03.09.2025