Зазираючи в душу

РІДхрамПоезії

РІДхрамПоезії


 

Вірші лунали над Хрещатиком,

Поезія лилася Києвом.

Декламували — і слова романтики,

Вірші людей на сцену вивели.


 

Тут говорили про любов —

До себе, до нього та до неї.

І кожен вірш свій поклик знайшов,

А вночі запалювали діджеї.


 

Обійми — теплі, як світанок,

Квіти, мікрофони, таймер.

На вишиванках — живий орнамент,

І спалахи світла з фотокамер.


 

Гармати вночі голосно гарчали,

Але ми не на мить не зупинялись,

Бо наші Музи звучали й кричали,

Хоч і стіни від вибухів здригались.


 

Чужі — стали тут родиною,

Дали потік рідної енергії.

Ми Рекорд встановили душею,

Об’єднавшись у РІДхрамі Поезії.


 

20.06.2025

Ангеліна Александренко




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше