Тебе зустріла я,
Коли вишня квітла вся,
Коли зійшли сніги,
Ти відчув моє тепло жаги.
Я шепотіла тобі вустами,
Тягнулась до тебе думками.
А ти тримав мою руку,
Слухаючи мого серця стукіт.
Пелюстки танцювали.
Твої очі вогнем палали,
Кохання у повітрі кружляло.
А вуста моє імʼя у темряві гукали.
Твої жадані дотики,
Наче палкі вогники,
Змушували мене танути,
У руках твоїх слабнути.
Тоді я вперше покохала,
І серце моє засіяло.
Раніше я не знала,
Що тебе сильно я жадала.
Твої вишневі дотики,
В очах-озерах вогники,
Завжди будуть зі мною.
Бути разом — це наша доля.
27.03.2025
Ангеліна Александренко
Відредаговано: 03.09.2025