Зазираючи в душу

Обирати себе

Рожевий захід дивиться на мене крізь вікно

Несправжній світ, несправжнє сонце світить.

Скажи мені, де правди те зерно.

Кажи, і хтось тобі повірить.


 

Забудь про біль, який гниє зсередини.

Забудь образи, йди тільки вперед.

Будуй з людьми міцні взаємини.

Та не звикай до них насамперед.


 

Світ руйнується й міняється з роками,

В дитинстві він як казка твоя добра,

А потім замок той розбомблять бомбами.

І вжалять тебе сильно наче кобра.


 

Але не забувай про вогник свій всередині,

Не забувай і жити заради себе ти.

І навіть впавши в болі в ту розщелену,

Люби себе та до небес лети!


 

Ангеліна Александренко

17.02.2025




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше