Рожевий захід дивиться на мене крізь вікно
Несправжній світ, несправжнє сонце світить.
Скажи мені, де правди те зерно.
Кажи, і хтось тобі повірить.
Забудь про біль, який гниє зсередини.
Забудь образи, йди тільки вперед.
Будуй з людьми міцні взаємини.
Та не звикай до них насамперед.
Світ руйнується й міняється з роками,
В дитинстві він як казка твоя добра,
А потім замок той розбомблять бомбами.
І вжалять тебе сильно наче кобра.
Але не забувай про вогник свій всередині,
Не забувай і жити заради себе ти.
І навіть впавши в болі в ту розщелену,
Люби себе та до небес лети!
Ангеліна Александренко
17.02.2025
Відредаговано: 03.09.2025