Заздрість-злочин

Глава 20. Тиша

Альбіна спустилась до підвалу. Там, у пилюці та тиші, стояла її картина — Світло і тінь. Вона була неушкоджена.

 

Альбіна плакала. Не від образи. Від прощення.

 

Коли вона повернулась нагору — Марго вже не було. На столі лежала записка:

 

 «Це була моя остання виставка.  

 Далі — тільки тиша. Дякую, що прийшла.  

 Тепер — я більше не тінь.»




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше