Заздрість-злочин

Глава 17. Нове ім’я

Кілька місяців потому в невеликому містечку на півдні Європи відкрилась галерея з назвою "night". Художниця, що її заснувала, не давала інтерв’ю, носила темні окуляри і не дозволяла себе фотографувати.

 

Але на стінах її галереї висіли картини, які мали дивне знайоме світло — і тінь.

 

Альбіна дізналась про галерею випадково. Вона дивилась на фото нової виставки й зупинилась. На одній із картин була... вона. Її обличчя.

 

Підпис:  

"Ті, хто виживають — пам’ятають".

 

Фінал. Картина останнього вибору

 

Альбіна довго дивилася на ту фотографію.  

Це не могло бути випадковістю.  

Марго жива. Вільна.  

І знову виставляє своє мистецтво, ніби знущається.

 

Вона не звернулася до поліції. Ні.  

Цього разу — вона вирішила закінчити все сама.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше