Глава 5

Глава 5

Привіт, мої зайченятка! Ви собі просто уявити не можете, якій сюрприз ми з Ромео вам підготували! Справжнісінький шок-контент! Вмикайте ввечері свої смартфони і чекайте на нас в прямому ефірі. Щоб не пропустити – ставте нагадайку! О, і зробіть репост цього запису собі на сторінку і в сторіс :)

Дякую!

          Вимкнула камеру. Так, тепер підписати, поставити хештеги… #ЗаяіРомео #сюрпризвідзакоханих #шок #новинаякавалитьзніг #тобізірведах … і позначити Ромео Віша. Так, тепер можна публікувати.

          — Все, Ром, не липни вже до мене, — повела плечем, щоб скинути його руку. Думала, що він мене залиже, поки знімала відосік. — Та харе вже цілувати мене! Забембав!

          Зіскочила з диванчику, на який ми сіли в стаф-румі, щоб записати спільне відео.

          — Зая, так ми ж наче як зустрічаємося, — гикнув Ромео і розкинувся на дивані, заклавши широко руки на спинку дивану.

          — Хіба що в твоїй уяві! — кинула. — Якби не Ангеліна і її ідея нас поєднати в пару, щоб підняти обом рейтинги, то нічого б і не було. Так що не фантазуй, поняв?

          — Та я вже не раз фантазував про тебе, коли душ приймав, — Ромео хтиво поглянув на мене і закусив нижню губу.

          — Заткнися! — пискнула і відчула, як щоки враз спалахнули жаром.

          Прожогом вилетіла з кімнати, тільки б не бачити, як він пожирає мене поглядом. Грррр! Ох, як я маю витримати сьогоднішній вечір?! Ромко ж знову полізе до мене зі своїми руками і слинявими губами. Так цілується противно, фу просто. Наче слимак по губах проповз. Ні! Цілий табун слимаків… Бееее…

          — Прррррууууу! — нізвідки на дорозі намалювався Елька. — Стояти! Ляля, ти чого така взвінчена? В тебе пар з вух стовпом валить, — розсміявся друг і обхопив мене за плечі. — Ходімо до мене, чаєм тебе пригощу. Заморським, лімітованим. Таким же солодким, як ти, моя гламурна подружко!

          Я кивнула і підхопивши Ельдара попід руку, покрокувала до його дизайн-студії. Тут я завжди почувала себе комфортно і спокійно. Моє найулюбленіше місце на весь «Фешн Стайл». Серед ескізів і прототипів майбутніх колекцій, над якими працює Елька. Він любитель асиметрії, фантасмагорії і дивних поєднань. Але мені подобається. Обожнюю роздивлятися макети і образи, які він створює. Бачити, з чого все починається, як працює його фантазія, як він втілює задумане в життя і з нуля на світ з’являється щось нове і незвичне. Це наче потрапити у святая святих світу моди. Найпотаємніше і загадкове місце для мене. Зразки тканин, різнобарвна галантерея, різноманітне оздоблення… Як перебувала в Ельдаровій студії, наче в печері Алі Баби, де повно скарбів і коштовностей.

          — Квіточка моя, кажи, хто тебе так розсердив? — Елька скинув свій теракотовий лапсердак з загостреними донизу долівками і повісив його на вішак.

          Як я вже казала, Ельдар Романов – особистий помічник Ангеліни. А ще стиліст і людина з чудовим смаком і тонким чуттям. Він завжди вловлює настрій співрозмовника, має тонку інтуїцію і прекрасне почуття гумору. Між нами нічогенька така різниця у віці. Йому тридцять сім, мені – двадцять. Але це не заважає нам дружити. А ще Елька ділиться зі мною своїми знаннями і уміннями. А так, як я навчаюся на дизайнера одягу, усе, що він розповідає – для мене на вагу золота.

          — Та Ромео мені осточортів, — впала на диван і закинула голову на спинку. — Лізе зі своїми лобизаннями, де тільки не треба! — згадала його слизькі поцілунки і мене аж пересмикнуло.

          — Хіба тобі не подобається наш красунчик? — я підвела голову і вирячила на нього здивовані очі. Він поставив поруч зі мною розфарбовану вручну чашку з ароматним чаєм. Всміхнувся, заклав за вухо асиметричну чолку вугільно-чорного волосся і сів поруч.

          — А ти наче не знаєш! — нахилилася, щоб зрозуміти запах, який паром підіймався від гарячого напою. — Гарно пахне!

          — Оу, яка моя Зайка балувана. Інші дівчата кіпяточать від Ромео Віша, мокрі сліди по собі залишають. Кетрін аж труситься, так за ним гине, — Елька говорив з усмішкою на губах.

         — Так нехай Кетрін і заручається з ним!

          — Ой, та хто вона така – та Кетрін! Пффффф! Нуль без палочки! — тонкі, як у піаніста пальці, склалися у повітрі і зобразили коло. — Порівняла себе і її! Толку з неї, як з козла молока! Дишло з цицьками!

          — Ой, харош, не сміши мене! — я відставила чашку, бо від сміху ледь не облилася гарячим чаєм.

          — Такою ти мені подобаєшся більше, — Ельдар погладив мене по руці. — Зая, не звертай уваги на них всіх! Ти  красуня і розумничка! Тобі тут не місце, я тобі це вже казав.

          — Угу. От закінчу універ, відкрию свою студію і стану відомою модельєркою! — театрально мовила, задерши догори носика.

          — Супер! А я втечу до тебе! Якщо та пітонша не зжере мене до того часу, — сказав Елька, натякаючи на Ангеліну, і ми розсміялися.

***

О, боже! Зайки! Ви бачили?! Бачили відео у Ромео на сторінці? Він готує для мене щось романтичне! Ох, я вже вся тремчу…

Терміново обираємо мені вбрання на сьогоднішній вечір! Часу обмаль.

Маленьке чорне плаття з червоним широким поясом і червоними туфлями-човниками чи сріблястий облягаючий і до біса сексуальний комбінезон, розшитий пайєтками?

Голосуємо!

          Виклала відосік в сторіс і слідом закинула дві фотки для голосування.

          Ох, вечір невпинно наближається. А я чим далі, тим більше нервую. І чого, питається? Це ж все не по-справжньому. Але стрьомно капець як!

          Залишилося дві години. Зустріч з Ромео відбудеться в кафе. Єдина вимога до мене – поводитися природно і посміхатися. А ще вдати неабияке здивування, коли він робитиме мені пропозицію.

          Наче нічого складного. Скільки там того прямого ефіру? Десять хвилин від сили. Все пройде гладко, як того разу, коли ми об’явили, що зустрічаємося.