Розділ 6

     Зітхнувши, взяла телефон знову у руки та повернулася до улюбленої соціальної мережі.

     Число у двісті п’ятдесят тисяч підписників, які з’явилися лише за сьогодні, приємно радувало око. Але я була водночас і шокована. Що робити?

     Слова мами різко відгукнулися у мене в голові: «Завжди будь собою».

     Ці слова завжди надихали мене, тому зібравшись з думками, я взялася за нове відео. Можливо, воно допоможе ще тисячі людей і це дуже тішило мене.

     Раптом роботу перервало чергове повідомлення на електронну скриньку. Я розмітила електронну адресу на сторінці свого профілю у соціальній мережі. Те, що я побачила, мене вразило.

     «Доброго дня, шановна Софія Вітерець.

     Нещодавно ми випадково натрапили на ваш блог і були вражені простотою та щирістю відео, а поради, які ви даєте – дуже цінні та життєві. Вони нам дуже сподобалися. Навіть декілька з них, допомогли нашим співробітникам.

     Ми були б дуже раді запросити вас на наш телеканал, щоб вести спеціальну рубрику «Поради від Софії». Ці відео показуватимуть по телевізору та будуть транслюватися в декількох соціальних мережах.

     Якщо ви згодні, можемо обговорити всі деталі. Подзвоніть, будь ласка, за номером телефону +380981235678 і ви дізнаєтеся все, що вас цікавить.

     Буду дуже раді нашій співпраці.

     З повагою,

     Заступник директора телеканалу «Добро»,

     Катеринчук Вікторія Семенівна.»

     Прочитавши цей лист, я була на сьомому небі від щастя та одразу побігла до мами, щоб повідомити їй радісну новину. Ми обоє скакали від радощів, розгубивши всі слова.

     Вже наступного ж дня ми поїхали до головного офісу. Взагалі телеканал працював у декількох країнах, але був заснований саме тут, в Україні. Я цим дуже пишалася, але й було декілька мінусів – офіси знаходилися не у всіх містах, а лише у Львові й Києві. Тому ми обрали той варіант, який був найближче і поїхали до славнозвісної столиці України.

     Я тут ніколи не була, тож приїзд до Києва був неначе ще одним подарунком, щоб я мала змогу помандрувати по такому красивому місту.

     Нагулявшись досхочу, ми нарешті приїхали до готелю, який зняв для нас, на час проживання в Києві, телеканал. Тут було так класно, що не хотілося взагалі виходити. Але настав час йти оформляти договір і я ступила другий крок до здійснення своєї мрії – допомоги людям.