Северус прямує до могили своєї дружини. Вона часто йому сниться. Очі Персефони переслідують цього хлопця кожного дня.
Він встає навколішки. Білосніжні троянди ще й досі не засохли. На них навіть є крапельки роси.
Юнак бере до рук лист та починає його читати.
"Коханий, я помираю. Темний Лорд прийде за нашою дочкою. Захисти Тару. Не дозволяй Волдеморту зруйнувати їй життя. Бережи Гаррі. Він в небезпеці. Я віддала своє душу, щоб син Лілі та Джеймса продовжував жити.
Северусе, не забувай про Еванс. Кохай її. Ці почуття роблять тебе сильнішим.
Не звинувачуй себе в тому, що не кохав мене так само. Я твоя дружина. Твоя Нотт. Тара це наше продовження. В неї буде щасливе життя з Гаррі. Її кохатиме Драко, але серце нашої донечки буде битися для іншого. Ти був моїм світлом. Я була такою щасливою. Мої очі вже ніколи не побачать свого Северуса.
Я знала яка доля на тебе чекає. Вибач, що зникла. Я кохала тебе до останнього свого подиху. Я померла, але залишила тобі Тару. Оберігай її. Я кохаю тебе. Ніколи не забуду навіть після своєї смерті.
Твоя дружина, Персефона".
Северус ледве зміг дочитати його. Він любив Нотт всім серцем. Не хотів її втрачати. Тепер його Персефона далеко. Він більше її не побачить. Ніколи вже не обійме.
Хлопець не може собі пробачити, що не врятував дружину. Не роздер Волдеморта на шматки. Северус пообіцяв собі, що помститься за смерть Поттерів та матері Тари. Зараз в нього є лише одна мотивація жити. Це його дочка.
"Тобі було тільки 22 роки. Ще така молода. Персефоно, Волдеморт забрав тебе в моєї Тари. Залишив без матері. В моєї донечки є батько, а Гаррі залишився зовсім один. Я повинен про нього подбати.
Захистити. Не дозволити Темному Лорду його вбити. Я дуже важко переживав смерть Лілі. Думав, що збожеволію. Тепер й тебе не стало. Чому ви обидві померли? Це так несправедливо. Я дихати не можу.
Весь час згадую ті часи, коли ви були поруч. Персефоно, відчути твоє кохання мені не судилося. Я не зміг. Пробач. Ти моя дружина. Перша й остання дівчина яку я берегтиму в своєму серці. Лети до Господа". — Северус не міг вдавати, що нічого не сталося. Нотт була його неможливим коханням. Чарівницею яка заради нього ризикнула власним життям. Білявка дуже хотіла, щоб Снейп продовжував кохати Еванс не дивлячись на спроби Волдеморта якось нашкодити Гаррі.
Чорнявий піднімає очі в небо. Він дозволяє Персефоні нарешті полетіти у вічність.
Він її не забуде. Не зможе. Так як цього юнака кохала Нотт ніхто вже не кохатиме.
В нього є дружина. Дружина яка стала янголом.
Юнак цілує білосніжні пелюстки троянд та зникає в густому тумані.
Тим часом Белатриса з Рудольфусом вже прибули до Мелфой Менору. Їх зустрів Луціус. Одразу запросив увійти до будинку. Не хотів, щоб сусіди потім про його родину пліткували.
— Чого вам вдома не сидиться? Як там син Рабастана? — чарівник прямує до вітальні де сидить його дружина. Вона виглядає якоюсь напруженою.
— Це все через примху Темного Лорда. Нам довелося сюди прийти. Крісталіус в нормі. — Рудольфус сідає біля Луціуса. Він помітно нервує.
— Нарцисо, мій племінник має одружитися на Тарі. Якщо це весілля не відбудеться, то Володар нас всіх прокляне.— Белатриса не хотіла закінчити своє життя так як Нотт. Вона дуже боялася, що незабаром настане і її черга
— З якого це дива? Та дівчинка не переступить поріг цього будинку. — дружина Луціуса не могла повірити в те, що дитина Снейпа колись може стати її невісткою. Не такої дружини вона бажала для Драко.
—Якщо не хочеш жертвувати свободою свого синочка, то в майбутньому Крісталіус одружиться з Тарою . Від нього більше користі, ніж від твого Драко. —Рудольфус не розумів чого він сюди прийшов. Треба було йти одразу до свого брата.
— Драко не візьме за дружину з родини Нотт. Я не хочу з ними поріднитися. — Луціус ще такої маячні не чув. Не хотів нічого спільного мати з Северусом.
— Вона обрана. Володар вже нагородив доньку Нотт своєю милістю. — Белатриса сподівалася, що тепер її тупоголова сестра нарешті прозріє. Не буде сидіти склавши руки.
— В неї є мітка? Як це сталося? — Луціус був вражений. Він навіть подумати не міг, що Тара так швидко перейде у власність Волдеморта.
— Запитай про це у нашого Володаря. Та дівчинка наш єдиний шанс спекатися від Гаррі Поттера. —Рудольфус вже хотів піти, але дружина його зупинила. Юнаку довелося залишитися.
— Гаразд я одружу Драко з Тарою. Вона з роду Ноттів. Шанованої родини в Лондоні. —містер Мелфой навіть не зважав на слова дружини. Її думка його не цікавила.
— Луціусе, цього весілля не буде. Я проти. — Нарциса ніяк не могла усвідомити чому саме її син повинен своє своє життя пов'язати з донькою Снейпа. Стати її чоловіком.
Якби не прихід Темного Лорда, то ця сімейка перегризла одне одному горлянку. Їхні крики було чутно аж на сусідній вулиці.
— Що тут відбувається? Припипінь негайно. — Володар зупинився біля каміну. Він пильно стежив за тим, що робив малий Драко.
— Нарциса та Луціус хотять вам дещо сказати. Нам вже час Белатрисо.— містер Лестранж поклонився Темному Лорду. Юнак планував Тару видати заміж за свого племінника Крісталіуса.
—Володарю, ці бовдури можуть все зіпсувати. Можливо можна якось без них обійтись? — чорнява стільки часу витратила на те, щоб вмовити свою молодшу сестру та її чоловіка на цей шлюб, а вони навіть не збиралися дівчину слухати. Вона попрощалася з Волдемортом та повернулася з Рудольфусом додому.
Коли Лестранжі пішли, то Темний Лорд був готовий задушити тих дурноватих Мелфоїв. Том не міг більше чекати. Йому потрібно було вбити Гаррі Поттера.
— Луціусе, Нарцисо, я заручу вашого сина з донькою Нотт. Не опирайтеся долі. — Волдеморт підходить до них ближче. Хоче побачити страх в очах цих аристократів.
— Володарю, я даю свою згоду. Ви можете зробити це зараз. — містер Мелфой цілує низ мантії чарівника. Юнак неабияк наляканий.