Нотт відчувала, що серце горить. Слизеринка сліпо довіряла Снейпу, а хлопець лише її використовув. Саме це на увазі мав Сірус. Дівчина не хотіла вірити в те, що Северус лише гарно прикидається.
Вона дивилася у вічі Блеку й розуміла, що грифіндорець має рацію. Її почуття нічого для Снейпа не означають.
— Сіріусе, дозволь йому піти. До чого взагалі ця розмова? — Персефона вже не намагається зникнути. Вона намертво прикута до Блека.
— Ні. Нехай дивиться на твоє прекрасне обличчя й страждає. Снейп свій шанс вже втратив, — грифіндорець робить декілька кроків вперед, а потім наближається до її губ. Вони так ваблять його.
— Хлопче, припини. Навіщо щось доводити цьому тупоголовому слизеринцю? — Регулюс цього не розуміє. Його життя молодшого брата хвилює більше, а от кохання Сіруса до Нотт анітрохи. Він до цього цілком спокійно ставився.
— Не заважай мені. Помовч краще, — Блек помічає, що Персефона вся тремтить. Грифіндорець би ніколи не зробив їй боляче. Просто за дівчину образливо, бо якийсь Северус ще й носом крутить.
— Хочеш її? То бери. — слизеринець навіть нічого не вдаватиме. Персефона йому ніколи не подобалася. Хлопцеві було на білявку байдуже.
— Що ти сказав? Зовсім сором втратив? — Регулюс був готовий вбити того жалюгідного Снейпа. Розтоптати, немов хлопець якийсь бруд під ногами.
— Брате, така паскуда здатна на все, щоб бути на коні. Навіть зрадити своїх найкращих друзів. — Схоже на те, що Сіріус не помилився. Слизеринець був готовий залишити Нотт в руках грифіндорців.
Білявка взяла Сіріуса за руку, а потім кинулася хлопцю на шию. Дівчина була зовсім розгублена. Дихати стало якось важко. Серце повільно билося в грудях. Вона немов завмерла на деякий час. І все через того клятого Снейпа. Хлопець шкодував про свої слова. Можливо, в глибині душі навіть ревнував Персефону до молодшого Блека.
Северус не міг нічого вдіяти, бо Регулюс його попередив, що за свого брата битиметься до останнього. Слизеринець не хотів з ним мати нічого спільного, а слизеринка його спеціально спровокувала.
— Персефоно, ти йдеш чи залишаєшся з цими виродками? Обирай. — Снейп був не в настрої. Хлопець хотів опинитися від Гоґворсу подалі. Там, де його ніхто не знатиме.
— Северусе, я обіцяю тобі, що зникну з твого життя. Більше не підходь до мене. — дівчина стоїть на місці. Якщо зараз знову піде за Снейпом, то цього собі ніколи не пробачить.
— Ти почув те, що сказала твоя подруга? Забирайся. — старший Блек вже хотів дістати чарівну паличку, але Северус поспішив до виходу. І цей лютий погляд слизеринця Регулюс ніколи не забуде.
Персефона відчувала, що Сіріусу вона дійсно потрібна. Цей грифіндорець її кохає. Кохає так, що серце кожного дня страждає. Білявка відходить від братів Блек. Вона готова була заплакати. Хотіла побути сама. Сіріус все зрозумів. Її очі не вміли брехати. Він разом з братом повернувся до Гоґворсу. Нотт сідає до човна й починає ридати. В неї вже більше не залишилося сил це терпіти. Єдиний порятунок це сонне зілля. Заснути навіки. Не прокинутися навіть через тисячу років. Вона дістає з - під мантії невеличку пляшечку. Персефона навіть не пам'ятає складу. Якісь різні трави. Пальці тягнуться, щоб відкрити її. Якась рідина темно - червоного кольору. Чимось нагадує кров. Білявка робить декілька ковтків. Пляшечка падає в неї з рук. Дівчина виходить з човна і лягає поруч.
"Це кохання мене вбиває. Вбиває настільки, що я почуваю себе трояндою без шипів. Водночас хочу плакати й сміятися. Повірте, що я не божевільна. Просто шалено закохана. Северус моє прокляття. Я зовсім не знаю як без цього хлопця жити . Я думала, що помру без його кохання. Моє серце не хоче втрачати Северуса. Я завжди його чекала. В душі така порожнеча. Там без ліхтаря не обійтися. Якось все так складно.
Лілі. Вона єдина, хто йому потрібен. Шкода, що я не Еванс. Народилася не в родині маглів. Не мала огидну сестру. Ніколи не жила в бідності. Все, що я хотіла завжди отримувала. А що було в Северуса? Нічого. Еванс стала його порятунком. Витягнула зі злиднів. Допомогла оговтатися від душевних травм.
Я не була його божевіллям. Ніколи. От якби мене кохали так само".— Нотт не хотіла жити. Якщо не бачитиме Снейпа, то стане щасливою? Ні, цього не буде. Вона вже звикла до того, що слизеринець завжди був поруч. Северус її цінував. Любив, але як друга. Персефоні цього було замало. Якщо немає чарівника, то й проблеми зникають разом з ним. Білявка думала, що Северусу буде краще без неї.
Вона повільно помиратиме у страшних муках, бо схоже переплутала соннє зілля з отрутою.
Її очі закриваються. Руки стають холодними. Білявка нарешті покине цей грішний світ.
Тим часом у вітальні Грифіндора зібралося чимало людей. Всі святкували свою перемогу у дуелі зі слизеринцями. Джеймсу вдалося обійти навіть Персефону. Нотт була сильною чарівницею, тому й займала місце лідера. Поттер весь час з нею змагався. Йому здалося дивним те, що брати Блек ще й досі десь вештаються. Всі лише на них чекають. Грифіндорець вилазить на стіл й починає танцювати. Петіґру не приховує своєї радості, бо нарешті його факультет втер носа пихатим аристократам. Навіть Андромеда була тут. Її запросила на вечірку Лілі. Пітер чомусь був не здивований. Пруєт й Еванс завжди всюди тягнули за собою Блек.
Хлопець вдав, що не помічає її. Дівчина зрозуміла, що зараз слушний час для того, щоб поставити грифіндорця на місце. Вона підходить до Джеймса. Довго дивиться йому в очі, а потім цілує грифіндорця. Лілі настільки вражена, цим що не може нічого сказати. Дівчина просто мовчить. Моллі й Артур сердито дивляться на Андромеду. Еванс і Поттер рідко сварилися відколи грифіндорка перестала бачитися зі Снейпом, але схоже, що це знову почалося.
Це вперше за довгий час Лілі так себе поводила, бо мала на це повне право. Думала, що Джеймс її кохає. Хлопець міг відмовити Блек. Попросити відчепитися, але не зробив цього.
Еванс бере Андромеду за руку й допомагає злізти зі столу. З нею вона розбереться пізніше, а поки що з'ясовуватиме стосунки з Поттером. Нехай всі бачать й чують. Лілі байдуже.