Розділ 6 Твоє кохання померло?

Блек не розгубився. Він міцно взяв Нотт за руку й повів за собою, витягуючи з галасливого Бального залу. Вони мовчки прямували до Астрономічної вежі, де зоряне небо здавалося ближчим, а світ навколо – менш реальним. Там, під сяйвом далеких зірок, Сіріус наважився знову її поцілувати.

Персефона не відштовхнула його. Його поцілунки стали для неї ліками, солодким забуттям, що зцілювало від усіх проблем. Вона віддалася пристрасті, дозволяючи собі хоч на мить забути про все інше. У вирі почуттів вона навіть не помітила, як повз них крадькома пройшли Снейп і Лілі.

Тим часом, Лілі Еванс тікала від Джеймса Поттера, який знову намагався їй морочити голову своїми витівками. Вона прочитала його записку, ту, в якій він вкотре освідчувався їй у коханні, і нарешті була готова дати йому свою відповідь. Зустрівши Снейпа, вона намагалася говорити пошепки, боячись, що Поттер може їх підслухати. Їй потрібно було, щоб Северус знав, що вона вирішила.

Він повернувся до неї, його чорні очі, здавалося, пронизували її наскрізь. У них не було ні тепла, ні співчуття, лише холодна, аналітична цікавість. Це завжди лякало її, але зараз, коли вона стояла перед ним, сповнена рішучості, це давало їй якусь дивну силу.

– Северусе, я не можу! Мені шкода, – Лілі відчайдушно намагалася вирватися з його міцних обіймів. Кожна секунда в цій пастці здавалася вічністю. Якщо він зараз не відпустить, вона закричить.

– Лілі, я кохаю тебе. Мені нестерпно без тебе, – Северус більше не міг стримувати почуття. Хай світ палає! Лілі – його все.

– Мовчи! Чуєш? Мовчи! – Лілі вже кричала, голос зривався. Ноги стали ватними. Вона кинулася до перил, прагнучи стрибнути вниз.

– Що ти робиш? Ні! Не треба! – Северус встиг схопити її за руку. Він не міг її втратити. Не зараз.

– Забудь мене… Благаю, – Лілі заплющила очі, готуючись до найстрашнішого. Смерть здавалася їй єдиним порятунком.

Сльози градом покотилися по щоках Персефони. Лілі, закривавлена, з ножем у руці, щойно завдала смертельного удару. Блондинка, чиє ім'я потонуло в хаосі моменту, безсило опустилася на землю. Сіріус, приголомшений, обійняв Лілі за плечі, не знаходячи слів. Він не міг збагнути, як все так заплуталося. Лілі та Северус? Це здавалося неможливим. Як тепер розповісти Джеймсу?

А ще були почуття Персефони до Северуса. Вони висіли в повітрі, натягнуті, як нитка, що ось-ось обірветься. Це було нестерпно – кохати того, хто ніколи не відповість взаємністю.

Персефона, зібравши залишки сил, підійшла до Лілі та Северуса. Тепер вона знала напевне: Еванс – причина глибокої печалі Снейпа. Вона, Персефона, давно втратила розум, бажаючи, щоб він страждав так само, як і вона. Але його цікавила лише Лілі. Вона стояла між ними, зайва, непотрібна. Не Северус, не Еванс, а саме Персефона була третьою зайвою в цій трагічній історії.

— Він кохатиме тебе навіть після смерті. Якщо знадобиться, віддасть за тебе життя, — білявка підняла свою чарівну паличку й випустила патронуса у формі змії. Це її драма, її особиста трагедія. Вона тут головна героїня, а не ця грифіндорка.

— Не хочу нічого чути! Досить! — Лілі ледь стримувала себе. Якщо вона зникне, Северус все забуде і почне нове життя.

— Не треба, зупинись, — він підійшов ближче й обійняв Еванс. Серце Нотт знову розбилося на друзки.

***

Сіріус вперто стояв на Астрономічній вежі, хоча його присутність тут була недоречною. Персефона… була всім для нього, але дивитися, як її розриває біль, було нестерпно. Блек кинувся до дівчини, намагаючись хоч якось розрадити.

Її розкішна сукня вкрилася брудом, а вона ховала обличчя в складках сріблястого мережива. Все скінчено. Сьогодні Лілі та Снейп остаточно розбили її серце своїми словами.

Самотність огортала її, мов саван. Ніхто не міг зрозуміти глибини її страждань. Серце слизеринки перетворилося на попіл, і довіра згоріла вщент.

Нотт хотілося лише одного – зникнути, сховатися від усього світу. І Сіріус… він все бачив. Він обов'язково запитає Нотт, чи правда те, що він почув. І що вона скаже? Чи наважиться розкрити таємницю Снейпа? Чи зможе це змусити Джеймса покинути Лілі?

Її життя давно перетворилося на кошмар, з того самого моменту, коли вона закохалася в Снейпа. Якби ж можна було все змінити… перевернути світ з ніг на голову, зиму на літо.

Персефона відчувала, як сльози обпікають її щоки. Вона не хотіла, щоб Сіріус бачив її такою слабкою, розбитою. Він завжди бачив в ній силу, впевненість, ту слизеринську холодність, яка відлякувала зайвих. А зараз… зараз вона була лише згустком болю, загорнутим у дорогу сукню

— Я вас ненавиджу! Ненавиджу! — кричить білявка, ховаючи чарівну паличку під мантію. Її серце розбите на друзки. Розбите…

— Персефоно, благаю, не відпускай руку Северуса. Без тебе він загине, — Лілі Еванс розуміє, що Нотт ні в чому не винна. Просто таке життя. Її почуття до Джеймса лише ускладнюють ситуацію.

— Я вже зробила свій вибір. Відтепер ви обоє для мене мертві, — білявка усвідомлює, що Снейп — її божевілля. Якщо так триватиме й далі, хтось дійсно може постраждати.

— Лілі, не слухай її. Персефона божевільна, — Северус Снейп морально виснажений. Лілі могла померти. Померти й більше ніколи не побачити схід сонця.

— Що тут відбувається? Хтось може мені пояснити? — Сіріус не відходить від Нотт, відчуваючи, що вона зараз у такому стані, що готова зненавидіти весь світ. Хлопець здогадується, в чому причина. Його це бентежить. З Персефоною щось відбувається, і це не просто так.

***

Лілі відчувала пекучий докір сумління. Через неї слизеринка опинилася в жахливій халепі. Северус ніколи б не дозволив їй померти, він би кинувся в саму пащу смерті, аби тільки врятувати її. Еванс розгубилася, відчуваючи, як кохання Снейпа робить її слабкою, вразливою. І про що вона думала, коли збиралася стрибнути з Астрономічної вежі?

Це було рішення, продиктоване розумом, а не серцем. В обіймах Северуса вона забувала про все на світі, але пекельна ревність Персефони вселяла в неї страх. Незручна сукня заважала їй впевнено стояти на ногах. Вона нахилилася, щоб підняти листівку від Джеймса, але не розрахувала сили й втратила рівновагу, впавши на землю.