Глава 3

Уже минуло три місяці  з тих пір як я навчаюся в академії. Жодна жива душа не дізналася проте що ця проблемна відьма виявляється нареченою ректора. Все було згідно нашої домовленості.

А я все робила для того щоб бідолашний ректор почав жаліти в тому, що його долею приписано бути саме мені. Іноді мені доводилося зривати деякі предмети, а потім  "випадково" довелося випустити із вольєрів нечість коли ректор поставив мене туди відбувати покарання... але здається, що тоді я  перестаралася. 

Тому що вся нечість почала руйнувати академію та нападати на жителів столиці. А яке обличчя було у Річарда тоді... це просто не описати словами.

Однак відьмочка пишалася тим що вдалося довести дракончіка до такого стану. 

Після того минуло три дні, але в академії так і не стихали розмови про цей випадок.

Ректор всім повідомив про те, що сталася - "випадковість".

А я намагалася такі "випадковості" більше не створювати, потім щось вигадаю.

Я сиділа в їдальні, на диво тут готують смачно. Обідня перерва тривала пів години, а потім у мене урок по зільє варінню.

- Привіт! - привіталася моя одногрупниця.

Дивно, ми з нею навіть незнайомі. - Привіт! - привіталася я до неї.

- Я Еля, пам'ятаєш? - приставилася вона.

- Не зовсім... ми  не знайомилися.

- А й справді. - усміхнулася вона. - Тоді давай познайомимося. - протягуючи мені свою руку проговорила вона.

Я з радістю підтримала її та протягнула свою руку для знайомства.

- Так давай. Мене звати Емілія Рініс, приємно з тобою познайомитися.

- А я Еля Ініс. Мені теж приємно познайомитися. - промовила вона  посміхаючись.

Прозвенів дзвін на навчання, і я разом з новою подругою пішли до аудиторії.

- І так, ваше завдання буде приготувати зілля для відновлення магічного рівня. - промовила леді Філіс.

Вона була гарною вчителькою як і відьмою. У неї було довге і  хвилястете волосся чорного кольору та   ідеальне обличчя та зелені очі.

А ще я випадково дізналася її таємницю кілька тижнів тому. 

Я одного дня проходила мимо кабінету Річарда як почула в ньому дуже цікаву розмову.

- Місье Річард мої почуття до вас щирі. Я кохаю вас. - це був голос леді Філіс.

На мить в кабінеті повисла тиша. Я схристила пальці щоб у неї все вдалося. Можливо саме вона позбавить мене від цього надокучливого лускатого?  Але дуже швидко розчарувалася.

- Леді Філіс у мене є істинна. - відповів він.

- Але ж...

- Я все сказав.

Я ледь встигла сховатися коли вона в сльозах вибігла з кабінету.

О це так. Я і не підозрювала які пристрасті тут відбуваються.

Ректор від такої красуні відрікся. Мені навіть шкода її стало.

Я приготувала зілля для відновлення магічного рівня. Це зілля легко приготувати, тому що мої мама та тато власники заводу по створенню різного магічного зілля.

Наше прізвище було відоме тим, що наше зілля продавалося на весь наш світ Орніон.

Тому я була впевнена в тому, що приготувала його як слід.

Леді Філіс за допомогою свого помічника духа перевіряла роботи інших учнів. 

Нарешті черга дійшла і до мене. Я збиралася стати найкращою серед учнів академії. Та довести, що я гідна свого прізвища.

Дух помічник спробував моє зілля та раптом сталося дещо несподіване. Він раптом став синього кольору, а потім розчинився у повітрі.

Всі присутні  здивувалися, а я не на жарт злякалася. Що сталося я не зрозуміла. Це зілля не так мало подіяти.

- Леді Емілія що ви накоїли? - суровим поглядом мовила леді Філіс.

- Я не розумію що сталося. - відповіла я. - я приготувала зілля для відновлення магічного рівня.

- Якщо так,  тоді спробуйте його. - промовила вона.

Я поглянула на своє вариво в котлі, та думала що ж не так з цим зіллям?

Я набрала ложкою зілля і тільки хотіла його випити, як у аудиторію ввірвався ректор.

- Що тут відбувається? Я почув крики. - спитав Річард.

- Місьє Річарде учениця Емілія приготувала зілля яке знищило мого помічника. - відповіла леді Філіс.

Він перевів погляд на мене, і я зрозуміла що без покарання мені не обійтися.

- Я не винна... -  лише це на свій захист сказала я.

- Учениця Емілія чекаю вас у себе в кабінеті відразу після цієї пари. - строго проговорив він та зник в порталі переміщення.

А я думала, що за покарання вигадає він  цього разу?

Кіра❤