Завдяки тобі я все ще живу.

Це взаємно

Погляди Кетті та Аліни зустрілися і швидко розійшлися по різних сторонах. Аліна не могла вимовити і слова. По її обличчу було видно - вона в шоці від заяви подруги. Та, кого ти кохаєш, але впевнена, що не взаємно зізнається у своїх почуттях так невчасно. 

– "може... Збрехати?" - мислила щодо відповіді Аліна.

Тільки відкривши рота, щоб висловити своє ставлення до цього, Кетті її перервала.

– що ж... Кхм... Пропоную... Замовити трохи поїсти? Ми ж у кафе?

На обличчі дівчини виднілися посмішка. Але... Вона була трохи дивною... Голос Кетті був сумнівний. Вона ніби боялася... Боялася щось сказати не так...

Аліна лише кивнула головою.

Увесь вечір дівчата розмовляли про щось інше. Ніхто не вертався до теми почуттів. 

 

Під час однієї з розмов, коли Кетті розповідала про життя у маленькому містечку, вона помітила, що Аліна її не слухає. Щоб перевірити чи так це, вона спитала у дівчини питання, відповідь на яке тільки но промигнуло у розмові.

– Аліно, а чи правда, що мене усі боялися у місті?

Подруга замислилась.

– ем... Ну... Думаю... Так?.. - Аліна говорила це навмання. Може пощастить?

Кетті посміхнулася. Вона клацнула пальцями і сказала, що це не так.

– чого не слухаєш мене, подруго? Про що замислилась?

Аліна сильно видихнула. А потім глибоко вдихнула ковток повітря. 

– просто... Просто... Думаю що до твоїх слів... - дівчині було ніяково. Вона відчувала дискомфорт. Але терпіти не могла. Їй треба було зрозуміти на якій ноті вони зупинилися у цій розмові.

Кетті опустилася голову вниз.

– І?.. що вирішила?..

У голосі Кетті відчувався дискомфорт. Їй було зле. Зле від того, що вона наважилася розповісти свої почуття подрузі.

– давай продовжимо це у більш тихому місці? - запропонувала Аліна.

– де, наприклад? - Кетті.

Аліна замислилась. Вона злегка прикупила нижню губу. 

– хм.. - звучало ніяково, - як що до того... Щоб... Поїхати до мене? - врешті решт з паузою у секунди вимовила Аліна. Секунди ніби короткі, але в цій розмові вони були рівно годинам.

– ... Добре... - погодилася Кетті.

Вони викликали таксі і поїхали до Аліни.

Усю дорогу ніхто не вимовив і слова.

Ось вже видніється будинок Аліни. А ось Аліна вже відкриває двері ключем. 

– проходь. Зараз зроблю чай - гостинно промовила Аліна.

Коли чай був готовий, подруги сіли одна навпроти одної. 

Ковтаючи гарячий чай, Аліна першою промовила.

– що до твоїх слів... Кхм... - вона поставила кружку біля вази з квітами, - це... Взаємно... 

Очі Кетті округлилися. Вона втратила дар мови. 

Вони зустрілися поглядами. В блакитних очах Аліни було видно бажання. 

Кетті відкрила рот щоб щось сказати, але замість цього опустила голову. Вона тихо встала з-за столу і підійшла до вікна.

Аліна не довго думаючи встала і підійшла до неї. Ніжні руки подруги доторкнутися до талії Кетті. Аліна прошепотіла на вухо Кетті - "це взаємно" .

Кетті повернулася. Її руки торкнулися обличчя подруги. Ліва рука була на щоці, в права повільно сповзала нижче. Кетті штовхнула Аліну у бік столу ідучи за нею. Її права рука дійшла до стегон. Вона посадила Аліну на стіл. Розсунувши її ноги по боках. 

Руки Аліни торкнулися плечей подруги. 

– це бажання... Воно... Воно зводить з розуму... Мене... І... Здається тебе... - ледве не шепотом промовила Кетті дивлячись на груди Аліни.

Її рука торкнулася грудей. Вона зняла футболку з Аліни. 

– я не можу більше чекати - промовила Аліна.

Її голос був наповнений бажанням. Але водночас. Звучав так, ніби Аліна ледве не плакала. Легкий стогін. Вона присунула подругу за талію ближче. Її невпевнені руки збуджували Кетті. Врешті-решт її губи торкнулися вуст подруги. Ніжний поцілунок. 

Аліна повторила рухи подруги - зняла футболку. Кетті обійняла подругу притиснувшись до неї міцно міцно. Ця дія дала змогу Аліні зняти з Кетті бюстгальтер. Знову поцілунок. 

– цього мало. Я хочу ще. - промовила ледве не стогнучи Кетті. Вона притулила подругу до себе. Вони цілувалися. Кетті легенько дряпала спину Аліні. 

Після поцілунку Аліна підняла голову вверх. Вона прикусила собі губу. 

– хочеш, я зроблю так? - прошепотіла Кетті.

Вона наклонилася до живота подруги. Ніжними цілунками спустилася до лобку. Вона робила все ніжно. Обережно. Рухами "вгору, вниз" вона пробуджувала нове бажання у подрузі. Трохи після вона поцілувала Аліну у шию. 

Аліна встала. Вона підхопила подругу за стегна і понесла у кімнату. Звалила її на ліжко і впала зверху. Її руки гладили щоки Кетті.

Кетті лежала з заплющеними очима.

– чому ти на мене не дивишся? - задоволено спитала Аліна.

– якщо я дивитимуся на мене - то точно не зможу зупинитися - простогнала у відповідь Кетті.

– а ти збиралася зупинятися? - пролунала відповідь Аліни.

Її губи знову поєдналися з губами Кетті у міцний поцілунок. Вони цілувалися і обіймали одна одну. 

 

Поки Аліна не обійняла Кетті за талію, і не поклала її коло себе, вона не збиралася зупинятися. Аліна обійняла подругу однією рукою за спину, а другою за голову. Її рука потонула у волоссі Кетті. 

– я люблю тебе - прошепотіла Кетті.

– це взаємно - відповіла Аліна.

Вони заснули у міцних обіймах.

 

На ранок Кетті зустріла свою подругу на кухні. Вона готувала сніданок. 

Вони посміхнулися одна одній і ще раз промовили одночасно "я кохаю тебе".

Дякую усім тих, хто дочитав до кінця!🫶

Пишіть, як вам? До зустрічі у інших творах!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше