Глава 15

Глава 15

          Останні дні літа видалися доволі спекотними. Як і обіцяли синоптики, цілий наступний тиждень сонце неймовірно пекло. Кожний день стовпчик термометра сягав +33С. І це в затінку. Лишень ніч тішила легкою прохолодою і свіжістю. Всі довкола скаржилися на задуху, нарікаючи на надмірно жаркі дні. Але я навпаки раділа їм. Мені не хотілося прощатись з літом, погожою погодою й теплими днями. Думки про те, що закінчується моя найулюбленіша пора року навіювали на мене легкий смуток. Скільки себе пам'ятаю, мені завжди хотілося жити там, де цілий рік тепло, і холод не приходить на зміну жарким дням. Я не любила і важко переносила останні дні літа. Морально перестроюватись на осінь було складно й абсолютно не хотілось. Але не цього разу. Зараз я не відчувала сильного жалю за літом, що минає. Мої стосунки з Робертом не давали суму посилитись в моєму серці.

          Серед тижня ми з Робертом ще раз вибралися на річку. Насолоджуючись моментом, я із задоволенням підставляла своє тіло сонячним променям. Цього разу наше побачення з Робертом обмежилось лишень денною зустріччю. Перебуваючи на пляжі, я подумки поверталась до тієї пристрасної ночі, яка відбулася тут зовсім нещодавно. Ці спогади змушували моє серце битися скоріше. Особливо, зізнання Роберта в коханні до мене. Я замкнула цей спогад в скриньку і заховала глибоко в серці.

          Я до глибини душі була вражена його відвертістю. Слова Роберта змусили мене задуматись. Це було вперше в моєму житті, коли чоловік прямо говорив, що кохає мене. Навіть не так. Вперше, коли мені зізнались в коханні.

          В моїх стосунках з чоловіками не звучало «Я кохаю тебе». Цю фразу їм говорила тільки я. Говорила її Тревору і Лео. Та у відповідь я отримувала лишень «Угу». А на запитання, чи кохає він мене, чула банальне «Так». Але жодного освідчення в коханні з їх сторони я не чула. Це завжди гнітюче діяло на мене. Змушувало задумуватись над щирістю їхніх почуттів. Та я намагалась не забивати собі цими думками голову. Тепер я розумію, що робила помилку. Адже бачити, як чоловік дорожить тобою, вашими стосунками – це і є жіноче щастя.

          Недільним ранком мене розбудив телефон. Я вчора забула поставити його на беззвучний режим, тож несподіваний звук змусив мене розплющити очі. Мелодія смартфона миттєво вивела мене зі сну. І хоч це було коротеньке сповіщення про нове повідомлення, я все одно встигла прокинутись. Малюк спав, ніяк не відреагувавши на сторонній звук. Я взяла телефон, розблокувала його і поглянула на екран. Очманіти, лишень десять хвилин на восьму! Але смс-ка від Роберта миттю підняла мені настрій.

          від: Роберт Блекстоун, 30 серпня 07:08

          «Доброго ранку, сонечко! Як спалось? Сподіваюсь, ти виспалась і сповнена сил. Адже сьогодні в нас буде досить активний день)

P.S. Я скучив за твоїми солодкими губками)»

          Моє лице засяяло усмішкою від прочитаного. Сьогодні ми запланували поїздку в парк розваг. Сподіваюсь, малюку сподобається, адже я ще ні разу не водила його на атракціони. Але мене хвилювало не це. Як Вілсон сприйме Роберта? Чи Роберт знає, як спілкуватись з дітьми? Вміє себе з ними поводити, розташувати їх до себе? Тепер я була занепокоєна цим. Та як я вже погодилась, то буду підлаштовуватися під обставини. Маю надію, що все пройде нормально.

          Я лежала в ліжку і намагалася ще трохи подрімати. Правда, думки не давали мені розслабитися. Ще трохи покрутившись з боку на бік, я вирішила, що краще встати й піти заварити каву. Мені не вдалося заснути, а просто лежати вже не хотілося.

          Аромат свіжозвареної кави наповнив собою приміщення кухні. Насолоджуючись гірким напоєм, я подумки була зараз з Робертом. Я ловила себе на думці, що поступово пускаю його у своє серце. Але намагаюсь втримати цей процес в руках, хоча розумію, що мені вже важко опиратися. Якщо я пущу все напризволяще, то боюся, що втрачу голову і закохаюсь в Роберта без тями. Все ж таки я ще  остерігаюся відкритись чоловіку.

          Я взяла телефон, щоб написати Роберту повідомлення у відповідь.

          від: Еллісон Паркер, 30 серпня 08:12

          «І тобі доброго ранку, Роберте! Твої повідомлення завжди роблять мій ранок добрим. Я готова до активного відпочинку)

P.S. Мої губки теж скучили)»

          Після сніданку я набрала Роберта, щоб домовитись про годину зустрічі. Я була приємно вражена, з якою турботою він розмовляв про Вілсона. Казав, що буде краще поїхати в парк, після того, як Віллі поспить. Щоб малюк був бадьорим та сповненим сил. Тож ми вирішили, що найкращим часом для поїздки буде друга половина дня.

          О четвертій годині Роберт вже чекав нас під під’їздом. Я склала всі необхідні для малюка речі й прихопила візок для прогулянок. Все ж таки ми пробудемо там достатньо часу і він точно стане в нагоді.

          Я підхопила малюка на руки й відчинивши двері, побачила, як Роберт піднімається сходинками вгору.