Глава 12

Глава 12

          Минув вже тиждень з тієї чудової ночі, яку ми провели з Робертом в «Гранд Парадіз Плаза». А я ще й досі відчуваю збудження, коли згадую його пестощі. В мене зводить внизу живота при одному лишень спогаді про його сексуальне тіло.

          За ці дні ми відчутно скучили одне за одним. Занадто відвертими були наші вечірні розмови, від яких я ще більше божеволіла. Мене тягнуло до Роберта, і я жадала повторення тієї пристрасної ночі.

          Як же мені хотілося опинитися в його обіймах! Щоночі, в ліжку, я згадувала його ніжні руки, ласкаві дотики й палкі поцілунки. І кожну ніч я прокидалася від свого важкого дихання, сповнена бажання.

          Прискорено дихаючи, я розплющила очі. Знову! Я знову бачила уві сні, як ми кохаємося з Робертом. Я все ще лежала на подушці й намагалася втихомирити себе.

          Потягнувшись за телефоном, я підсвітила екран. Шоста ранку. Ого! Я знову заплющила очі й одразу з пам’яті виринули пристрасні картинки сьогоднішнього сну. Роберт так гаряче і несамовито пестив мене, що я немов насправді відчувала його дотики. Я була охоплена несамовитою жагою від цього сновидіння і дуже шкодувала, що його в цей момент немає поруч. Відверті сцени зі сну знову заполонили мою свідомість і я розчинилась в них, навіть не помітивши, як заснула.

          Коли я вдруге за сьогоднішній ранок прокинулась, на годиннику вже була за чверть дев’ята. Я тихенько вибралася з ліжка, адже Вілсон все ще спав. Хоча я була впевнена, що через декілька хвилин він теж прокинеться.

          Так і сталося. Не встигла я заварити собі каву, як почула голос малюка. Повернувшись до кімнати, я підхопила Віллі на руки і він радісно засміявся. Кожна його усмішка гріє моє серце. Він найбільший скарб мого життя!

          Малюк із задоволенням смакував молочною манною кашкою в прикуску з галетним печивом. Майстерно розкидаючи крихти по всьому столу, Віллі дзвінко сміявся. Я не могла сердитись на нього за його ранкову витівку. Глянувши донизу, я скрушно захитала головою – вся підлога під його стільцем була встелена залишками печива.

          - Ах, ти малий бешкетник! – усміхаючись промовила я. – Не можна так капарити!

         Але малюк не сприйняв мої слова серйозно. Його вуста розпливлись в щирій дитячій усмішці, а оченята весело світились від сміху.

         - Ходи-но до мене, малий красунчику! Вмию твоє замурзане личко.

          Я поставила Віллі на стілець поруч з мийкою і ретельно змила залишки їжі з його обличчя. Малому це не надто сподобалось і він почав кривитись. Але так, як все скінчилось раніше, ніж він очікував, то опинившись знову на підлозі й швидко перебираючи своїми маленькими ноженятами, Віллі поспіхом покрокував до кімнати.

           Закінчивши свої справи на кухні, я пройшла до спальні. Малюк сидів серед конструктора, намагаючись скласти з його елементів вежу, яка щоразу завалювалася, що дуже його тішило. Усміхнувшись, я перевела погляд з дитини на тумбу, на якій лежав мій телефон. Мою увагу привернула лампочка сповіщення, яка блимала на ньому.

          «Блін, я зовсім забула! Я ж мала подзвонити Роберту!» - подумки промовила я і взяла телефон в руки. Вчора ввечері ми домовились, що я наберу його, як прокинусь.

          Два пропущених дзвінки і смс-ка. Все від нього. Годинник на екрані показував одинадцяту.

          від: Роберт Блекстоун, 22 серпня 8:50

          «Доброго ранку, красуне! Сподіваюсь, ти гарно спала? Мої сьогоднішні сновидіння були про тебе! Дуже відверті і гарячі! Чекаю твого дзвінка, Еллісон!»

          Ох, Роберте! Якби ти знав, які мені сьогодні снились сни про тебе, ти б негайно був тут!

          Я вийшла на балкон і вдихнувши повітря на повні груди, радісно усміхнулась. В мене був чудовий настрій. Сонце вже обійшло стороною частину будинку, в якій розташована кімната і тому тут було доволі комфортно. Ще трішки – і навіть в затінку дерев буде важко перебувати. Адже вже стовпчик термометра показував +28С.

          Сьогодні знову буде спекотно. Як вчора, позавчора і ще декілька попередніх днів. За прогнозами синоптиків, сильна спека протримається до кінця літа. Давно такого не було. Я не пригадую настільки засушливого серпня.

          Розблокувавши телефон я натиснула кнопку виклику поруч з номером Роберта. Після кількох гудків я почула його голос:

          - Привіт, малесенька! – По його інтонації було чутно, що він радий моєму дзвінку.

          - Привіт! Щойно прочитала твоє повідомлення. Кажеш, я приходила до тебе цієї ночі уві сні?

          - О, так, Еллі! – Його голос змінився і став більш сексуальним. – Ти ще й досі стоїш в мене перед очима. Я б із задоволенням втілив в життя все те, що мені наснилось сьогодні!