Глава 10

Глава 10

          На годиннику початок одинадцятої. Вілсон вже спить, і ніжно усміхнувшись, я легенько проводжу рукою по його маленькій голівці. Мій маленький хлопчик, моя радість. Цікаво, як вони з Робертом порозуміються?

           Я відкинулася на подушку, намагаючись дати лад своїм думкам.

          Сьогоднішнє моє побачення з Робертом було приголомшливе. Від однієї лише згадки про його дотики, у мене зводить внизу живота і серце прискорює свій ритм. Я в житті такого не відчувала.

           Його погляд, запах, голос ... Ммм, вони зводять мене з розуму! Роберт дуже гарний собою - і тілом, і зовнішністю. Та що там гарний! Він красивий, як Бог. І такий сексуальний.

          Я хочу його! Хочу відчувати його кожною клітинкою свого тіла. Відчувати його дотики, поцілунки, пестощі, обійми. Моя внутрішня богиня схвально хитає головою. І вона вже готова вкусити плід безмежної насолоди від пристрасного сексу з Робертом.

          Але мені страшно. Я боюся знову розкритися чоловікові. Хоча я знаю, що Роберт щирий зі мною. І вірю, що він не зламає мене, не використає. Можливо, краще цього разу мені скористатися ним? Потішити свою внутрішню богиню, дати те, чого вона прагне. І просто користуватися Робертом, як об'єктом сексуального задоволення? Жодних стосунків, жодної прив’язаності, лишень секс? Я гублюся в сумнівах.

          Ввечері ми зовсім недовго поговорили з Робертом телефоном. Дивно, але я вже встигла скучити за ним. Я встаю з ліжка і сідаю за комп'ютер. Включаю його і натискаю «Відтворити» на плеєрі свій улюблений плей-лист. Зараз у мене неймовірно романтичний настрій і мені хочеться слухати ніжну, спокійну музику. З динаміків лунає голос Енріке Іглесіаса і його пісня «Ring my Bells». О так, це те, що треба.

          Я відкидаюся на спинку крісла і закриваю очі. Повільна мелодія пісні тихо звучить з динаміків, м'яко огортає і розслабляє. Дуже романтична пісня.

          Я хочу написати Роберту. У браузері я натискаю на закладку сайту «Зтобою».

          Увійшовши на сайт, я з подивом помічаю, що на мене вже чекає лист від Роберта. Радісна усмішка опромінює моє обличчя. Чому, я радію такій дрібниці? Їй, Богу, як дівчисько.

          Роберт - неділя, 09 серпня 22:02

          «Еллісон! Сьогоднішнє наше побачення було чудовим! Дякую за приємно проведений час! Крихітко, подзвони мені, коли впораєшся зі своїми домашніми справами. Сумую і чекаю дзвінка» і в кінці три смайлика з поцілунками.

          Я набираю йому повідомлення у відповідь.

          Еллісон - неділя, 09 серпня 22:37

          «Роберте! У свою чергу поспішаю повідомити, що я в захваті від нашої зустрічі й це було незабутньо і дуже гаряче! Сподіваюся, ця зустріч була не останньою)»

          Я беру телефон і набираю номер Роберта. Після двох гудків він знімає трубку.

          - Привіт, Еллісон! - В голосі Роберта чути радісні нотки. - Нарешті! Я так чекав твого дзвінка.

          Уф, навіть його голос бентежить мене і викликає сексуальне збудження!

          - Привіт, Роберте! - якомога спокійніше кажу я. - І я не могла дочекатися, аби почути тебе.

          - Після нашого розставання, час здавався мені вічністю! - Він важко зітхнув і продовжив. - А наше побачення пролетіло в одну мить!

          - О, так. Дійсно, я сама і не помітила, як швидко промайнули дві години.

          - Я хочу знову тебе побачити! - сказав він і трохи помовчавши, запитав: - Ти можеш зараз спуститися?

          Від несподіванки я втратила дар мови. Що він замислив?

          - Роберт, ти збираєшся приїхати до мене? - Мій голос був схвильований і видавав моє здивування.

          - Еллісон, сонечко, я вже тут. - радісно відповів він і швидше за все, зараз усміхається. - Я в машині біля твого під’їзду.

          Оце так! Несподіваний сюрприз.

          - Ти серйозно?! - вигукнула я, трохи підвищивши голос. – Ти мене здивував! Але я не впевнена, що це хороша ідея…

          - Це означає, що ти не спустишся до мене? - Голос Роберта трохи вщух. - Еллісон, я не поїду звідси, поки не побачу тебе.

          - Роберт Блекстоун, який ти впертий! - Я усміхаюся. Мені радісно з того, що він так сильно хоче побачити мене. - Добре, я зараз спущуся.

          - О, це саме те, що мені зараз потрібно!

          - Роберт, тільки я ненадовго. Ти ж…

          - Я все розумію. - Роберт не дав мені закінчити. - Еллісон, хвилинка з тобою - це вже насолода.