Глава 6

Глава 6

          Ранок наступного дня почався так само, як і всі попередні. Кава і сніданок для дитини. Після розлучення я забула, що таке - їсти вранці. Тільки кава. Потрібно позбуватися цієї поганої звички і знову почати снідати.

          Ближче до полудня я взяла Вілсона на прогулянку. По обіді, смачно і щільно поївши, малюк заснув. Я поспішила за комп'ютер, щоб поглянути чи бува не написав мені хтось з сайту "Зтобою".

          Відкривши пошту, я відразу помітила сповіщення з цього сайту. Я в передчутті чогось цікавого, легенько всміхнулася. Цікаво, хто ще переглядав мою анкету? За посиланням в листі я перейшла на свій профіль.

          Перше, що я зробила - це переглянула гостей моєї сторінки. Сьогодні їх двоє. Перший - кругловидий брюнет, схильний до повноти. Другий - лисий і неймовірно худий. Напевно, шукає собі жінку, яка його буде гарненько годувати. Нажаль, ці двоє мене абсолютно не зацікавили.

          Погляд прикипів до одинички, яка світилася в зеленому кружечку поруч з повідомленнями. Воно прийшло сьогодні, о 8:40 ранку.

          Роберт - неділя, 19 липня 8:40

          «Привіт, Еллісон! А що це ми, заходимо на сторінку і не вітаємося, а?»  і в кінці красується усміхнений смайлик.

          Я роззявила рота від подиву. Цей лист від нього! Від того красеня, що вчора мені так сподобався. О, Боже! Радісне хвилювання змусило серце битися швидше. Задоволена усмішка з'явилася на моєму обличчі.

          Я подивилася на ім'я відправника: Роберт Блекстоун.

          Його звати Роберт. Яке гарне ім'я! Мені подобається, як воно звучить.

          Потрібно написати йому відповідь.

          Еллісон - неділя, 19 липня 15:24

          "Привіт, Роберте! Ну, ось ми і привіталися. Як настрій?"

          Як і він, я також залишила усміхнений смайлик вкінці повідомлення.

          Я хочу ще раз поглянути на фото Роберта. Цей чоловік до біса сексуальний!

          Помітивши, що поруч з його іменем маленький кружечок світиться червоним. Значить він не в мережі. А коли він був на сайті останній раз? Ага, сьогодні, о 8:42 ранку.

          Відкинувшись на спинку стільця, я замислилась. Я насправді привернула його увагу? Хотілося б, щоб це було так. Мені він дуже сподобався. Я хочу познайомитися з ним ближче. Але боюся невдалих відносин. Може краще триматися якомога далі від нього? Проігнорувати його повідомлення? Звичайно, якщо буде що ігнорувати. Раптом, він більше не напише мені?

          Мої думки урвав Віллі - він прокинувся і потирав спросоння оченята. Я підйшла і взяла його на руки. Малюк одразу усміхнувся, чим загрів моє серце.

          Іншу половину дня я час від часу думала про Роберта. Сьогодні видався спекотний день. Увечері щоб трохи охолонути, я прийняла освіжаючий душ. Він допоміг мені полегшено зітхнути і зібратися з думками.

          Мені кортіло перевірити пошту і дізнатися, чи прийшла відповідь від Роберта. У кімнаті відчинені навстіж вікна, і прохолодне вечірнє повітря наповнює її. Через сьогоднішню спеку приміщення жахливо нагрілося. Потоки вечірньої прохолоди поступово пробралися в кімнату і невдовзі тут стало легше дихати. Прохолодний вишневий сік втамовав спрагу і освіжив мене зсередини.

          Комп'ютер вже готовий до роботи і ввімкнувши електрону пошту, я побачила, що там немає жодного листа з сайту «Зтобою». Все-таки, я вирішила відвідати свій профіль і натиснула на посилання.

          Відповіді від Роберта не було. Розчарування охопило мене. Дивно відчувати таке. Дійсно, що я собі вигадала? Подумаєш, написав мені два речення. Це ще нічого не означає. Еллі, з чого ти взяла, що він зацікавився тобою?

          На його аватарці світився червоний кружечок. Він не в мережі. Не знаю, чи був він сьогодні тут. Та й знати не хочу. Засмучення змінилося байдужістю. Настрій у мене нікудишній.

          Я вимкнула комп'ютер. Смуток, який огорнув мою душу, змусив мене задуматися. Чому я така наївна? Навіщо тримаю в думках цього чоловіка? Я ж нічого для нього не значу. Просто один лист, який я сприйняла аж занадто серйозно. Можливо, Роберт звичайний перехожий, який зустрівся мені не на вулиці, а у всесвітній павутині? Навіщо обнадіювати себе неіснуючою людиною?

          Як і всі жінки, я просто хочу, щоб мене любили. Відчувати турботу і ніжність коханого чоловіка. Бачити, як світяться його очі, коли він дивиться на мене. Напевно, саме тому я перебільшую роль свого нового інтернет-знайомого для себе. Мене засмутила відсутність відповіді від нього, тому що він сподобався мені, цей Роберт Блекстоун.