Глава 4

Глава 4

          Увечері наступного дня на мене чекав телефонний дзвінок від Лео. Ми довго розмовляли, декілька годин поспіль. Я багато дізналася про нього. Виявилося, що він старший за мене на сім років. Був одружений, вже два роки як розлучений. Живе в сусідньому місті. Працює логістом в транспортній компанії. Він розповів, чим він займається, але я  єдине,що я зрозуміла, це те, що його робота пов'язана з маршрутами і постачанням.

          Розповідаючи про себе, я не приховала того факту, що була одружена, про свій невдалий шлюб, який нещодавно закінчився, про Вілсона. Лео уважно слухав мене, не перебиваючи. Розповідаючи про Віллі, мені здалося, що йому не цікаво слухати про мою дитину.

          - Якщо хочеш, поговорімо про щось інше, - я не знала, чи хоче він підтримувати розмову на тему дітей. - Ти щось замовк. Тобі не цікаво слухати про Вілсона?

          - Ні. Все нормально. Просто поринув у спогади. Знаєш, - його голос стих і в ньому почулися нотки смутку. - У мене також була дитина.

          - Як це «була»? Що воно значить? Тобі дружина не дає бачитися з нею?

          - Ні, не так. Вона... Вона померла... Після тривалої хвороби. Дитина померла у мене на руках.

          Зловісна тиша насунула на мене і проковтнула одним махом.

          О, Господи! Я затулила рукою рот, змушуючи себе опанувати вихор емоцій, які безжально стиснули моє серце у розпачі. Божечки, це просто жахливо! Я шокована! Навіщо я спиталася? Навіть не знаю, що я маю тепер йому говорити.

          - Вибач. Я... я ... не хотіла... - я не знаходила слів, щоб втішити його.

          - Еллісон, не вибачайся. Ти не винна і не могла знати, - голос Лео звучить спокійно, але з певним сумом. - Після цієї трагедії наші відносини з дружиною зіпсувалися. Власне, це і стало причиною нашого розлучення.

          - Лео, мені дуже шкода, - я намагалася хоча б якось виправити ситуацію. – Змінимо все ж таки тему. Ти не проти? Почуваюся винною, що сколихнула в твоїй пам'яті такі важкі спогади.

          - Все нормально, Еллі. Не переймайся,  - більш бадьоро мовив Лео. - Розкажи-но краще про свою улюблену музику. Які любиш слухати пісні?

          І як ні в чому не бувало, ми продовжили розмову, обговорюючи все на світі.

***

          Через декілька днів Лео запропонував зустрітись. Розмови розмовами, але ми окрім того разу у кафе, більше жодного разу не бачились. Я бажала нової зустрічі з ним. Наші телефонні розмови були дуже відвертими, особливо вночі. Іноді, мені здавалося, що я телефоную на послугу "Секс по-телефону". Його відверті розповіді неймовірно заводили мене. Стомлене від довгого утримання тіло згорало від бажання. Декілька ночей поспіль мене переслідував сон про пристрасний секс з Лео і я вже просто марила ним.

           І от нарешті прийшов той день! Щойно телефонував Лео і сповістив, що за десять хвилин буде на місці. Я наполягла, щоб ми зустрілися у мене вдома. Мама пішла на прогулянку з Вілсоном, знаючи, що я в очікуванні гостя. Дві години часу у нас є. Я хмикнула. А чи не забагато?

          Майбутня зустріч з Лео змушує мене нервувати. Як заведена, я блукала кімнатою, час від часу визираючи з вікна. Господи! Я наче школярка на першому побаченні! Легке тремтіння пронизало кінчики моїх пальців.Треба вгамуватися!

          Дзвінок у вхідні двері пролунав настільки несподівано, що я аж стріпнулася. Глибоко вдихнувши, щоб заспокоїти шалене хвилювання, я відчинила.

          Лео, з букетом квітів та шампанським, засліпив мене своєю осяйною усмішкою. Звабливий, в чорній сорочці і джинсах (він обожнює цей колір) він міг бути схожим на гарячого мачо, якщо б ми перебували зараз десь на теренах спекотної Іспанії. Він мав настільки спокусливий вигляд, що я заледве стримувалася, щоб не наскочити на нього з палким поцілунком.

          - Привіт! – усміхненно мовив він і простягнув мені букет яскраво-червоних троянд.

          - Привіт! - я сховала розпашіле обличчя в оксамитових пелюстках і вдихнула їх ніжний запах.

          Зачинивши за ним двері, я мимоволі вдихнула аромат його парфумів. Ммм... Сексуальний та пристрасний. Тіло одразу ж зреагувало і покрилося "гусячою шкірою". Пульс прискорився, а внизу живота все скуртилося у тугий вузол. Бажання близькості заполонило все моє єство.

          - Проходь, пригощу тебе кавою, – мовила я і попрямувала до кухні.

          - Чарівно виглядаєш, Еллі! – звичаний комплімент, від якого мені начисто знесло дах. Божечки! Я збуджуюсь від його голосу! Очманіти!

          Він підійшов до мене і міцно стис в обіймах. Його губи пристрасно впилися в мої, жагучий поцілунок розпалив вогонь пристрасті між нами. Одним махом Лео підхопив мене на руки, а я обвила його ногами. Він посадив мене на стіл і притис рукою до себе. Наче оскаженілі, ми розчинилися в проникловому з'єднанні наших вуст, злилися в шаленому поцілунку, сповненому нестримного бажання близькості.