Глава 20

Даринка була на сьомому небі від щастя. Це була її перша подорож закордон і перша справжня доросла любов. Любов, яка немає витоків і пояснень, любов, яка повіністю переповнювала її і затуляла їй дихання. Марк був дуже романтичним, він намагався все зробити для того, щоб задовільнити свою принцесу. Він дійсно зрозумів, що знайшов скарб, скарб, який він не має права загубити! Їх романтичні стосунки заходили все далі і далі. Незчулися, як все дійшло до першого інтиму. В тридцять років, при згадці слово " секс" в Даринки починали тремтіти руки і коліна, вона дуже боялась фізичного зв'язку. Вона була невпевнена у собі, І вона хотіла поговорити з Марком перед тим, як все станеться! Вони довго-довго розповідала йому про ту страшну психологічну травму, яка пов'язана  була з її першим сексом. Зі згвалтуванням! вона все ніяк не могла розслабитися. Вираз обличчя Анатоліка настільки стояв їй в голові, що вона ніяк не могла цього позбутись! Марк був проти, проти того, щоб заняття любов'ю приносило їй якусь шкоду і він сам перестав, хоч якось реагувати на її залицяння! 

Марк був дуже досвідченим психотеропевтом, він розумів, що в неї тяжка трамва, і якщо він буде лізти, то він сам ризикує опинитись в асоциації поруч з насиллям. Все настало, коли мало настати, це було вже в Києві в клініці Марка.

Всі думають, що для першого сексу має бути якийсь особливий момент, чи якась домовленість, яка дозволить, все зробити вірно і без помилок, але це не так, в першосу сексі головне це - неочікувана пристрасть і захоплення зненацька один одним . Тваринна пристрасть. Це все, що може нам допомогти це бар'єр сексуальних відносин і покласти початок. Він був моєм третів чоловіком. третім і останнім. Я знала, що більше нікому після його рук і губ не зможу довірити своє тіло. Я знала, що після того, як він пристрасно мене цілував, ніхто і ніколи не зможе перевершити його ! 

Він був дарунком моєї долі. Дарунком на який я так довго чекала. Він хотіі, щоб я нікуди не їхала, хотів і я це зробила. Я вирішила продати свій бізнес і перебратись до столиці. Я вирішила кинути все, все, що в мене було заради свого щастя. Мені все ж таки довелося їхати в Чернівці, але тільки для того, щоб владнати все з продажом. На гроші вилучені з мого туристичного агенства і моєї квартири, яку мені вдалось продати ми купили нашу першу власну квартиру. Квартиру, яка коштувала дуже дорого , але була поряд з тим річковим вокзалом, біля якого ми познайомились. Її вікна виходили прям на Дніпро, мої очі не могли натішитися тим, що я можу дозволити будувати свої відносини з кимось в такому гарному місті. На гроші, які я вилучила за продаж торгівельно центру, який от-от недавно добудувала, ми розширили спектр послуг в клініці Марка і поміняли профіль закладу і приміщення. Тепер там було можливо не тільки поговорити про психіатрічні проблема, а й відвадати СПА, косметолога, масажі і,пройти медогляди у найкращих фахівців міста, зробити УЗД будь-чого і також ми там зробили пункт передивання крові і, власне, банк крові.

Це був велетенський центр здоров'я. Я могла тільки мріяти про те, що я колись зможу в такому обсязі допомагати людям, тим паче таким важним, нашими клієнтами були і головні бізнесмени міста. Одного разу Анжеліка сиділа біля мого кабінету і чекала на косметолога, так уявіть собі, вона зустірала там свого Генадія,з яким  згодом побудувала сім'ю. Це було дуже цікаво і незвично. Цікаво і незвично працювати в сфері охорони здоров'я. Я сама захотіла отримату ту медицинську освіту. В свої тридцять два роки, я вирішила вступити до медицинського університету і врешті-реш закінчити освіту в політехнічнему. Не в моїх правилах було залишати те, що я колись почала. Я хотіла не підвести в першу чергу себе, і доказати собі те, що я не дарма провела тут стільки часу і мало не зіпсувала собі життя. 

Я готувалась, як колись до ЗНО, я проходила цю путь вкотре, вже втретє з початку. Я знала, що я зможу, адже такої мотивації, як від нього, отримати можна, хіба що, від самого Бога.

Коли кохана людина вірить ти наче підіймаєшся над рівнем моря на кількандцять кілометрів і робиш все, щоб виправдати усі сподівання. Розчарувати людину, показати їй свою слабину - це не по бійцівські!

Ми маємо тренувати власну силу волі, ми маємо працювати на самовдосконалення і отримання бажаних результатів.