Завдяки Тетяні
Глава 12
З моїх очей потекли сльози. Страшні сльози. Він ніколи мене любив! Ніколи! Він намагався забути її! Ту, яку, як так довго вважала своєю подругою. Це жах. Це просто жах. Він вбив його, тобто він вбив! А той хотів вбити Даринку? Який жах! Батько Даринки зраджував її матері!? Як? Як таке може бути!? Багато разів, приходивши до них додому, я бачила ідилію! А це що? Виходить, що моя Олеся племінниця Даринки! Я маю, просто маю додзвонитись до Даринки, я просто маю їй показати цей щоденник просто маю! А її мати!? Рая!!? Її дитині вже п'ять років. Вона теж має знати, чи не має!? Що робити, що мені робити. Даринка мені, виходить, родичка!Тобто не мені а моїй доні!
Як з цим бути, як з цим жити!?
#885 в Жіночий роман
#529 в Сучасна проза
Відредаговано: 31.08.2018
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
