Глава 11

Анжеліка все таки зустріла свою другу половинку, але це було вже, коли її доньці виповнилось одинадцять років! Вона тим часом працювала в Києві на одному з не дуже відомих телеканалів. Як вона опинилася в Києві!? Прийшов привіт із минулого! Із гидкого минулого! Анжеліка одного дня відкривши двері, побачила в себе на порозі ннотаріуса. Нотаріус повідомила, що померла бабуся по татовій лінії її доньки Олесі, тобто мати її колишнього загиблого чоловіка. Анжеліку дуже здивувало те, що її смерть могла привезти будь-кого до неї на поріг! 

- Справа в тому, що мати вашого колишнього чоловіка померла і одиний спадкоємець, який залишився це її внучка Олеся, а ви її матір, тому все переходить до вас, коли Олеся виросте, ви маєте їй все це віддати! Вам залишається дім покійної в Харкові і її дім та ділянка в селі в Харківській області. Підпишіть будь-ласка всі необхідні документи.

Пройшов рік, ми давно вже вступили в спадок, я не хотіла мати навіть нічого спільного з будь-чим, що мені нагадувало про нього. Але пішли досить чорні дні, наш харківській канал вже потихеньку припиняв своє існування, я мала шукати нову роботу. Ми з мамою дуже довго сперечалися. І вона вмовила мене розродати весь спадок, який залишився нам від тієї сім'ї, продати нашу квартиру і переїжджати до столиці, шукати якийсь телеканал, для того щоб тягути родину!

- Анжеліко, ти розумієш, твоя гордість нам не допоможе нам підняти Олесечку на ноги. Якщо ти будеш сидіти тут,  без роботи, при повних кишенях того, що нам не потрібно і ми можемо продати і купити щось пристойними ми всі разом залишимось без штанів зовсім! Чи тобі треба тих домів!? Чи ти хочеш, щоб там, можливо, колись жила Олеся? ЇЙ потрібна ця пам'ять!? Тобі потрібна ця пам'ять?

Ми вирішили продати ту спадщину! 

Як же мені було гидко заходити в той страшний дім! Мені треба було прибрати в ньому, винести весь хлам на звалище. Нам нічого не потрібно було з тої оселі зла! Я бачила ці стіни, ту жахливу підлогу об яку колись бив мене його батько, куди капала моя кров! Мені представлялись в голові картинки насильства, які тут вчинялись над всіма від голови сім'ї - батька! Я провела там кілька днів, і мені почалось помарочитися в голові, я стала якоюсь нервовою і слабою. Енергетика цього вдома вбивала. В домі тхнуло, тхнуло загубленими життями і потом.  Цілий день насамоті з тим жахливим місцем, що могло бути гірше, ніж це для мене. Тільки моя знахідка. Жахлива знахідка.

Я знайшла щоденник свого чоловіка. Померлого чоловіка.