Глава 4

Даринка намагалась відійти від всіх жахів, які оточували її всі ці роки. Вона хотіла почати життя з нового аркушу. З нового аркушу, де не буде страждань і горя. Тим самим вона хотіла вберегти маму від ранньої загибелі. Бо вона постійно нервувала. Даринка була її останньою надією пережити втрату чоловіка. Вона хотіла, щоб її донька була щасливою!

Коли Даринка спала, Петро ночами розмовляв з мамою Раєю і намагався її вивести з жахливої депресії. Він розумів, що вони мають триматися один за одну, щоб все витримати.

Даринка з Петром мали їхати за три дні в Ніжин. Її мати була дуже щаслива, що Петро йде на такий поважний крок, як знайомство Даринки з його батьком! Вона знала, що це якийсь початок, початок, чогось нового і прекрасного. Вона знала і про це один план Петра. Це був сюрприз для Даринки.

Мати вмовила Даринку нарешті відволіктись від всього поганого, гарно одягнутись і піти разом до парку. Мати намагалась робити вигляд, що вона в порядку. Вона все робила для щастя доньки. Ось вона допомогла Дарині накрутитись, потайки випила від серця ліки і зібралась з молоддю на прогулянку.

Центральний парк був перлиною міста Харків. Він був дуже сучасний і функціонуючий. Такий собі український Дісней ленд ! Петро знав, як Даринка любила своє місто, як вона завжди вихвалялась тим, яке воно славетне і гарне!

Їй було за честь тут народитись, якщо б не трапилась трагедія в її житті, вона б ніколи в житті не поїхала би до іншого міста на навчання. Навіть до столиці!

Петро був якийсь загадковий. Він відійшов в туалет. Даринка стояла з матір'ю і дивилась , як кричать люди на одному з атракціонів. Було видно, що мати не хотіла тут бути, що вона не хотіла чути музики і бути одягнутою в кольоровий одяг. Їй було занадто тяжко. Даринка не розуміла, чому мати, якщо їй це все гидко, вмовила її так само виглядати, хоча вони вдвох аж ніяк не були до цього готові!?

Аж ось в білому костюмі на білому коні виїхав Петро, в руках в нього було тисяча і одна троянда, він витратив на це все всі свої заощадження, які збирав від того, як почав працювати. Він дуже гарно зістрибнув з коня, став на коліно і вимовив:

- Дарино, я знаю, як важко твоїй родині пережити все це! Я знаю, як важко тобі продовжувати своє життя без Остапа, але я хочу , щоб ти знала, як я сильно тебе покохав, як я хочу зробити тебе щасливою, як я хочу, щоб ти переступила через все це горе і була моєю! Я обіцяю, що  завжди буду поруч, і що ніколи не ображу тебе і не дозволю це зробити іншим! Я хочу, щоб ми почали життя з нового білого аркушу. І щоб ми почали це життя з весілля, нашого з тобою весілля! Щоб ми всім бідам на зло змогли побудувати щастя! Щоб ти була завжди здорова і щаслива! Якщо ти не хочеш бути поруч, то так і скажи мені.  Ти вийдеш за мене?

Даринка оторопіла, вона була в повному шоці! Тільки-но недавно розлучившись, слово шлюб її досить серйозно лякало, але вона розуміла одне, що також любить Петра і хоче  хоча б спробувати все змінити в своєму страждальницькому житті. Вона хоче спробувати стати щасливою. Хоче пережити смерті своїх рідних і близьких і йти далі. Тільки-но представити в свої майже двадцять років Даринка пережила одну лікраню після аварії, дві психіатрічних клініки і одну кардіологію. Вона мала рятувати себе. Вона мала виживати!

- Я не знаю чи вірно я зараз поступаю чи ні, але я хочу, щоб ти знав..... я теж тебе кохаю і хочу спробувати налагодити життя, я вийду за тебе заміж, але хоча би через рік, бо я тільки-но недавно втратила батька і не можу зараз гуляти своє весілля.

В той момен Даринці було дуже боляче говорити про це, але їй було дуже обідно, що на тому жахливому, дивному її першомі весіллі її батько був присутній. А на весіллі, де вона обрала дійсно гідного собі партнера життя його не буде.

Петро був щасливий , як ніколи. Він швиденько одягнув обручку на палець Даринки і мерщій її цілувати. Його радості не було меж. Весь цей час їх знімав фотограф, мати була в захваті. Ніби все, що відбувалось останні роки, був страшний сон, а зараз вона опинилась в казці, де її донька нарешті була щасливою. Вона розуміла, що Петро - це її єдиний вихід справитись зі смертю батька. Вона прекрасно розуміла, що якщо би Петра не було, вона би заховала разом з чоловіком поруч і доньку. Вона також розуміла, що наразі весілля було взагалі недоречним їх родині, але вона не могла зупинити і образити цим Петра. Петро дуже переживав за свого батька, він хотів, щоб той бачив,що в його сина є кохана людина, і що він колись побалує його онуками. Мама Рая дуже переживала за відповідь Даринки. Вона боялась , що та всього на всього не любить Петра і не зможе йому відмовити. Вона так боялась , що Даринка втратить Петра НАЗАВЖДИ!

Але все вийшло ідеально, петро так розчулив Даринку, що вона була готова, була готова боротись за їх кохання. Вона знала, що ця людина ніколи не зробить їй боляче , і що він принесе їй тільки радість і щастя.

Це був легендарний день. День заручин Петра і Даринки. В цей день вони пообіцяли один одному, що почнуть будувати власну родину, і обіцяють всім назло стати найщасливішими на світі.