Глава 15

Пройшло вже майже півтори роки, як я поїхав в Чехію. Я  вже реально не міг без Даринки. Я так хотів її побачити, я хотів зізнатись їй в коханні, і хотів, щоб вона знала, що я буду боротись за наше з нею кохання. Я вже зібрався дзвонити  матері для того, щоб нарешті повідомити їй хорошу новину. Її син їде додому! Я був весь на емоціях , я підійшов до таксофону дуже збуджений!  Я вже звільнився з роботи, все було вирішено, їду додому підкоряти серце коханої жінки.

Мати взяла слухавку:

- Привіт, матусю! В мене для тебе є добра новина!

- Синочок, синок ,- я почув, як в неї виступили сльози,- я так вже хочу, щоб ти приїхав хоча б на кілька днів. Твій брат одружується!

В мене стався хвилинний шок, я не зрозумів спочатку, про якого брата вона каже.

- Мамо, який брат, ти ж не про Анатоліка говориш?

- Ярославе, саме про нього, ти маєш бути на весіллі братика! Ми тебе чекаємо!

- Мамо, так хіба в нього була дівчина якась?Чи хтось завагітнів?

- Ні, синочку, це його одногрупниця, він з нею дуже довго спілкувався, він дуже змінився поряд з нею, він більше не такий черствий, яким ти його звик бачити. Я сподіваюсь на те, що ви нарешті помиритесь!

-Яка одногрупниця, мамо? В нього ж єдина одногрупниця!

- Так, Дариночка. А тепер вона його наречена!

- Як Дарина?....

....я кинув трубку, в мене з очей потекли сльози, вони затуманили мені весь огляд. Я не встиг. Просто не встиг. Вона би могла бути моєю! Але як? Як вона погодилась на шлюб з ним? Хіба вона вже розлюбила Остапа? Я не можу в це повірити! Тобто вона мені брехала? Брехала про те,що не може пережити його смерть!? Що навчається на ненависній спеціальності заради того, щоб здійснити його мрії? І після нього вона обрала мого самозакоханого брата для шлюбу? Це смішно! Це якось неадекватно смішно! Вона зрадила словам, які казала мені, вона зрадила моїм словам, які я казав про Анатоліка! У мене в голові запаморочилось. Я вже звільнився з роботи, на яку так важко влаштувався, на яку так довго чекав на тому заводі скла! Навіть не знаю, що тепер робити! Чи бігти просити на колінах , щоб мене взяли туди знову? Я був роспачі. Я почав дзвонити своєму колишньому начальнику для того, щоб мене поновили. Я йому підло набрехав про те, що мати тяжко захворіла, і яна емоціях спочатку хотів їхати до неї, а потім зрозумів, що мені треба заробити більше грошей на її лікування, і висилати по-троху.

Я жив як увісні, я не міг повірити в те, що така, як Даринка могла знайти щось в моєму братику.

Я багато пив по ночах, коли не працював, почав курити, я не міг з цим змиритись.

Однієї ночі я напився так, що не міг навіть йти, я набрав її номер для того, щоб почути відповідь ДЛЯ ЧОГО? ДЛЯ ЧОГО ВОНА ВИХОДИТЬ ЗА НЬОГО?

Вона взяла трубку і ледь-ледь промовила:

- Доброго вечора? Хто це?

- Як ти могла? Як ти могла вийти за нього?

- Остап?

-Який Остап, ти що п'яна?

- Остап, пробач мені, я знову в клініці, я  скоро йду до тебе!

І кинула трубку..

Я злякався! Який Остап і куди вона до нього йде? Я побіг дзвонити своєму брату. Вперше, за два роки, я почув його голос

-Це Ярослав! Де Дарина? Яка клініка?

- Вона в психіатрічній клініці. Я у вьому винен.

І кинув трубку.

Я, анітрохи не вагаючись, в ту ніч зібрав всі свої речі і покинув Чехію назавжди! Я розумів, що моя кохана в великій біді. І я один, хто може її врятувати!