Глава 3

Ярослав Безголосий - так звали брата Анатоліка. Він був в середині дуже нещасною людиною. Це саме той випадок, коли людину перелюбила і вилюбила мати, і недолюбив брат. Його добрі якості грали з ним в дуже злу гру. Він хотів бути хорошим сином і братом, догоджати своїй родині і приносити їй тільки користь і позитивні емоцій. У відповідь він отримував тільки настанови від молодшого брата, і занадто сильні переживання матері і заборону від неї жити дорослим життям. Ярослав познайомився з Дариною, коли чекав брата біля університету. Він помітив, що внеї щось випало з сумки і побіг піддібрати це, і , потім,  за нею віддати їй ту річ. Цією річчю виявився гаманець. 

Дарина була вражена , що у столиці міг хтось виявитись таким чесним і повернути їй гаманець. Вона його якось не відштовхувала, як всіх. По його очах можна було зрозуміти, що від нього можна очікувати тільки хорошого. Їй було дуже сумно в місті, вони обмінялись телефонами, і потоваришували. 

Ярослав розповідав їй про своє нещастя, як йому живеться з братом і мамою, а вона йому відкрила всі таємниці свого життя. Вона розповіла про своєго Остапа і про те, і про її перше кохання. Ярослав був єдиний , хто знав про її кохання до людини, яка її скалічила. ЄДИНИЙ! Він вражався мужністю Даринки, він не розумів, за що на таку маленьку дівчинку впало стільки невдач? Він не розумів, як вона це все витримала, і змогла це все пережити? ВІн починав в неї закохуватись, але розумів,що після вона все ще кохає Остапа і в будь-якому випадку, якщо він їй зіхнається у коханні, вона не відповість взаємністю. Він тільки зруйнує їх дружбу. ЇЇ втрачати йому було дуже боляче.Він знав, що вона незаймана, і він шанував її моральність. 

Одного дня брат його просто довів. Він нагововрив йому кучу поганого про те,що на нього казала Даринка. Даринка цього звичайно , що не казала. Ярослав дзвонив їй разів тридцять. Але вона не брала трубки. ВІн не знав, що то була річниця смерті Остапа, і вона не від кого не брала трубки. Йому було дуже боляче миритись з тим,що навіть вона від нього відвернулась.

Він не витримував цього жахіття зі всіх сторін. На настпуний ранок він втік. Спочатку до свого давнього знайомого, телефон він викинув, щоб його не знайшли по сигналу сотового. Зробивши всі необхідні документи він поїхав в Чехію. Матері і батьку він звичайно що повідомляв, що він живий і здоровий. Але це все відбувалась по таксофону.