Глава 17

Даринка народилась в родині середнього достатку. ЇЇ мати була перукарем, а тато працював на шиномонтажі. Коли почалась війна на Сході,тим часом Даринка збула в десятому класі.

Тато, не витримав, і  пішов добровольцем на війну, коли Даринка закінчувала перший курс. Він залишив свою дружину саму, наодинці з величезним містом. Рая - мати Дарини дуже переживала за свого чоловіка Андрія. Вона пам'ятала обличчя своєї юної дитини, яка у шіснадцятирічному віці втратила своє кохання і попала у клініку для психічно-хворих. Вона переживала, що Даринка не переживе, якщо щось трапиться з її батьком. Коли на третьому курсі, Даринка приголомшила своєю новиною про своє весілля, тато ненадовго приїхав. Він не міг повірити в те, що вона справилась зі своїм болем і вирішила продовжувати своє життя з іншою людиною. Рая розуміла,що це шлюб протримається раховані місяці, і що її донька не кохає Анатолія. Але вона все таки хотіла, щоб її донька трошки відволіклась від думок про Остапа. 

Даринка не знала про те,що її батько в АТО, їй постійно брехали про те,що її батько на заробітках в ЄС. Вони придумали легенду про те,що там забороняється спілкуватись по телефону, і що можна тільки кілька днів на тиждень писати своїй родині смс. Батько хвилювався,що Даринка по телефону почує постріли чи вибухи і її психіка того не витримає. Хоча психіка вже не витримувала саме у батька. Він бачив смерть за смерть. Та що тут казати, він іноді і сам був смертю,йому здавалось, що він смертю ворога принесе своїй країні щастя.

Коли Даринка виходила заміж, він приїхав. І в день весілля вона хотіла до нього підійти ззаду і він так налякався,що мало не почав її бити. Вона зрозуміла, що щось не так. Вона допитувала його, що з ним сталось, і він розповів. Розповів за десять хвилин до виїзду з дому до РАГСУ. В неї текли сльози на церемонії одруження. Анатолік думав, бачив що щось не те, і якос це дивно, але намагався себе втішати, що вона просто щаслива, так як і він, і радіє святу створення їх родини. Але не все так просто було.... Вона розуміла, що не перенесе другої втрати,що не перенесе цього і її мати. Вона поставила батьку ультуматум, що якщо він в найкоротоший термін не повернеться з війни, вона також поїде туди добровольцем, бо втрачати їй не було чого. Тоді і він зрозумів,що цей шлюб - це страшна помилка.