Глава 16

Після того,як мене згвалтував мій чоловік, мене знову поклали лікуватись у клініку з нервовим зривом. Він почав пити. Він розумів,що я після повернення не буду продовжувати з ним жити. Мені знов снився Остап, вні кликав мене за собою. Він простягав мені свої долоні. І кликав. Я пам'ятаю, що я починала за ним йти,а потім на мене нападав Анатолік і починав гвалтувати. Я проживала кілька реальностей: в одній я була з Остапом, в іншій - він помер і плакала на його труні в могилі, і ще в одній приходив і лишав мене цноти. 

Я була незаймана. Ми с Остапом хвилювались , що від сексу будуть якісь наслідки моїх травмувань після аваріїї. В день, коли ми хотіли, щоб в нас нарешті стався перший секс, ми посварились, з приводо його мріїї- навчатись у Києві. Ах, як би я хотіла, щоб першим моїм хлопцем був мій коханий Остап, а не з'їхавший з глузду Анатолік. Символічно, що через три дні мало бути три роки по смерті Остапа. В цей день я завжди нікуди не виходила , ні з ким не розмовляла, єдина людина, яка була варта моєї уваги - це був батько Остапа Микола Денисович.Я набирала його номер у телефоні і чекала, поки почую страшні хлипи в телефоні і фрази, що цього року , він би мені освідчитись. Цього року я не мала сил йому дзвонити , в мене була якась початкова стадія шизофренії. Я не могла в якій реальності я зараз , і що відбуватиметься через кілька хвилин. Моя мати приїхала в Київ і чергувала вночі в палаті, щоб я нічого з собою не зробила.Вона обіцяла, що коли мене вилікують і випишуть з лікарні, вона забере мене додому.