Завдяки Тетяні
***
Присвячується маленькому,
але вже такому великому , Святому щастю!
В цей день не сталось нічого дивного. День проходив так, як завжди. Коли я прокинулась на роботу, єдине, що мені хотілось – це втекти в інше місто і заховатись від цього тягаря, який я несла на своїх плечах ще з середньої школи. Серце калатало так, як у пасажирів на борту авіалайнеру, який сідає на посадку. Настогидло все, все це, що мені так не подобалось всі роки, і що я б хотіла змінити негайно. Але ранок наступного дня змінив все, змінив моє життя назавжди.
Мене звуть Анжеліка, Анжеліка Безпробатько, мені сімнадцять років, і я прожила все своє життя в величезному місті, про яке тільки мріють селяни ,які приїздять на екскурсію містом. Місто надій і місто величі, місто болю і місто нездійснених мрій. Я мріяла втекти, втекти хоч на місяць в інше місто, яке б мені подарувало бажане звільнення від тих зобов’язань , які важким тягарем ,я несла на своїх плечах.
Ввечері перед вирішальним ранком, я сідала в потяг, і їхала, не знати куди з вірою в серці, що на чотири роки навчання моєю домівкою стане інше місто, яке полюбить мене так, як я полюбила його, коли побачила в перший раз багато років тому.
Як багато різних емоцій може бути в людини, в якої вирішується доля...
#2617 в Жіночий роман
#4677 в Сучасна проза
Відредаговано: 31.08.2018
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
