"Затінок лорда:початок темряви"
Пастка вибору
Лабіринт затягнув їх у темряву, яка здавалася жива. Кожна стіна шепотіла: «Обери… обери… або помреш». Перед ними з’явилися два проходи: один сяяв слабким світлом, інший був поглинутий чорними тінями.
— Обери правий, — шепотів голос у голові Ізольди. — Тільки так можна вижити.
— Це пастка, — відрізав Вальдрік. — Грімм грає з нами.
Раптом з проходу вийшли їхні союзники… але вони стояли як маріонетки, під контролем темної магії. Один з них кинувся на Вальдріка, інший — на Ізольду.
— Ми не можемо їх убити! — закричала Ізольда, серце калатало. — Це наші друзі…
— Але вони можуть нас вбити, якщо не… — Вальдрік не встиг закінчити.
Ізольда з жахом побачила, що лабіринт змушує їх обирати: життя одного ціною смерті іншого, інакше вони самі загинуть. Кожен подих тіні був смертельним, кожен рух — пасткою.
— Ми… ми мусимо обрати, — прошепотіла вона, відчуваючи, як холод пробігає по спині. — Інакше не виживемо.
Вальдрік обережно ступив вперед, його очі пеклися рішучістю і болем. — Тоді обирай ти… Я підтримаю.
Ізольда знала: будь-який їхній крок тепер буде визначати, хто виживе, а хто стане частиною лабіринту назавжди. Темрява стискала їхні серця, а страх змішався з відчаєм, готуючи до ще більшої катастрофи, яка вже чекала попереду.
Сторінка-80
#1091 в Фентезі
#39 в Не художня література
Відредаговано: 10.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
