Смертельна пастка

Ізольда стояла в тіні одного з коридорів замку, серце калатало. Вони з Вальдріком вирішили спробувати хитрий маневр: невелика частина тіней мала зробити обхідний удар, щоб виманити Грімма і перевірити його слабкі місця.

‎— Якщо він на це клюне, ми зможемо знайти пролом у його обороні, — прошепотів Вальдрік, стискаючи кулаки.

‎Тіні закрутилися, рухаючись непомітно. Союзники слідували за Ізольдою, обережно обходячи основні проходи, щоб не привернути увагу Грімма. Все здавалося ідеальним: їхній план був простий, але ефективний.

‎Але Грімм вже знав. Він не чекав відкритого зіткнення, а підготував смертельну пастку: приховані тіні замку злетіли з темряви, оточивши союзників з усіх боків. Обхідний маневр став пасткою, і відступити було майже неможливо.

‎— Він передбачив нас, — прошепотіла Ізольда, відчуваючи холод у грудях. — Ми потрапили у пастку.

‎Вальдрік намагався організувати відхід, але його сили були розрізані. Кілька союзників впали під напором тіней Грімма, а решта намагалися відновити контроль, втрачаючи дорогоцінний час.

‎— Ми недооцінили його, — промовила Ізольда, стискаючи кулаки. — Його хитрість перевершує всі наші очікування.

‎Грімм крокував у центрі пастки, холодний і безжальний. Його погляд пронизував союзників наскрізь, і навіть найсміливіші рухи здавалися передбачуваними для нього.

‎— Це лише початок, — мовив він тихо, але слова його звучали як вирок. — Кожна ваша спроба кинути мені виклик буде коштувати дорого.

Ізольда і Вальдрік опинилися на межі: їхній сміливий маневр перетворився на смертельну пастку, і відтепер кожен крок міг стати фатальним. Замок занурився у тишу, наповнену холодом і страхом.

‎Союзники зрозуміли: відтепер боротьба не просто за контроль над замком, а за виживання. І навіть найхитріші плани Ізольди і Вальдріка тепер мали пройти крізь сито абсолютної хитрості Грімма.

                                Сторінка-72