Відчайдушний маневр

‎Ізольда глибоко вдихнула, відчуваючи тиск у грудях. Вона знала: якщо вони зараз не зроблять сміливий крок, Грімм остаточно захопить ініціативу.

‎— Це наш шанс, — прошепотів Вальдрік, стискаючи кулаки. — Якщо ми не ризикнемо зараз, він зламає нас повністю.

‎Вони рушили вперед, концентруючи залишки тіней в єдиний потужний удар. Кожен рух був точним, кожен сигнал — швидким. Тіні закрутилися в потік, який намагався прорвати оборону Грімма і відновити контроль над ключовими точками замку.

‎На мить здалося, що маневр спрацює: частина охорони Грімма відступила, а союзники отримали контроль над невеликими ділянками замку. Серце Ізольди калатало від адреналіну: успіх був близький.

Але Грімм не залишився безсилим. Його холодний погляд проймав союзників наскрізь, і він миттєво використав залишки своїх тіней, щоб атакувати з несподіваних напрямків. Пастки, приховані ще від початку конфлікту, спрацювали блискавично: кілька союзників Вальдріка були вибиті з ладу, тіні розсипалися, а маневр виявився частково проваленим.

‎— Ми втратили частину сили, — прошепотів Вальдрік, відступаючи разом із залишками тіней. — Але знання, яке ми отримали, може стати нашою зброєю.

‎Ізольда кивнула. Вони пережили перший критичний удар, але ці втрати дали їм урок: навіть відчайдушний маневр проти Грімма коштує дорого, і тепер кожен наступний крок має бути ще точнішим.

‎— Перші серйозні втрати — це лише початок, — сказала Ізольда, стискаючи кулаки. — Але якщо ми будемо діяти холодно і розраховано, ми ще можемо витримати його тиск.

Замок знову занурився у напружену тишу. Тіні обох сторін рухалися обережно, а союз Ізольди і Вальдріка зрозумів, що відчайдушні дії тепер коштують дорого, і психологічний та фізичний тиск Грімма лише зростає.

                                Сторінка-70