Відбій і втрати

‎Тіні Ізольди і Вальдріка рухалися сміливо, намагаючись закріпити свої позиції після короткого успіху. Але Оларік Грімм не дав їм жодної хвилини спокою. Його холодний погляд пронизував усе, що вони робили, а кожна його дія була точним ударом у слабкі місця союзників.

‎— Він передбачає все, — прошепотів Вальдрік, відчуваючи, як частина тіней починає губитися серед хаосу. — Кожен наш рух він перетворює проти нас.

‎Ізольда відчула гострий стиск у грудях: кілька союзників впали під його ударами, тіні розсипалися і поверталися до Грімма, неначе слухняні солдати. Їхній сміливий прорив закінчився, і тепер вони опинилися під тиском, який був сильніший за будь-які очікування.

‎— Ми не можемо просто наступати, — промовила Ізольда, стискаючи кулаки. — Він контролює все, навіть наш страх.

‎Грімм крокував по залі, і його присутність відчувалася як холодна стіна. Його тіні атакували синхронно, розривали ряди союзників і змушували Ізольду і Вальдріка діяти обережно, майже по краплях.

‎— Перший прорив був шансом, — промовив Вальдрік, відступаючи разом із залишками тіней, — тепер нам потрібно витримати його натиск і знайти нову слабкість.

Ізольда кивнула. Вони втратили частину сили, але досвід та знання, отримані під час атаки, дали їм шанс на наступний маневр. Кожна помилка Грімма, навіть маленька, могла стати ключем до майбутньої перемоги.

‎— Ми ще не програли, — прошепотіла вона, — але наступний крок буде критичним.

‎Замок наповнився хаосом: тіні танцювали, союзники втрачали контроль, а Грімм демонстрував, що навіть тимчасові успіхи противника не можуть похитнути його волю. Союз Ізольди і Вальдріка залишався живим, але перші серйозні втрати показали, що боротьба за владу та виживання тільки набирає обертів.

                                    Сторінка-66