Коридори замку наповнилися хаосом. Тіні, якими керували Ізольда та Вальдрік, рухалися одночасно з двох напрямків, намагаючись обійти оборону Грімма. Це був сміливий і ризикований маневр — їхня перша спроба відновити контроль над замком і завдати удару по його ключових точках.
— Ми йдемо на все, — прошепотів Вальдрік, відчуваючи напруження у повітрі. — Якщо зараз не вдаримо точно, нас можуть знищити.
Ізольда відчула прилив рішучості. Вона знала, що їхній союз — єдина надія на перемогу, і що помилка буде коштувати дорого. Тіні під її контролем рухалися швидко, обвиваючи частини замку, на які Грімм не очікував.
Але Оларік Грімм був готовий. Його очі спалахнули холодним вогнем, і він миттєво направив власну силу на ті ділянки замку, де атака була найсильнішою. Тіні, які рухалися вперед, розсипалися під його магією. Вона була не смертельною, але достатньою, щоб завдати перших втрат: кілька союзників Вальдріка зникли в тіні, а частина тіней Ізольди втратила контроль.
— Він передбачає наші кроки, — прошепотіла Ізольда, відчуваючи холод у грудях. — Ми зробили помилку…
— Ні, — відповів Вальдрік, стискаючи кулаки. — Це не кінець. Це лише сигнал, що ми повинні бути обережнішими.
Грімм крокував по залі, його присутність розривала їхню координацію, а його холодна хитрість змушувала сумніватися в кожному рішенні. Кожен їхній успіх тепер супроводжувався новим випробуванням.
Ізольда відчула, як страх перетворюється на гостру концентрацію. Вони втратили частину сили, але навчились обходити пастки Грімма. Це була перша поразка, але вона загартувала їхній союз: тепер вони знали, що Грімм не просто сильний — він хитрий, непередбачуваний і готовий діяти на межі жорстокості.
Тіні замку рухалися знову, але тепер кожен крок був обчислений, кожна атака — виважена. Перші втрати не зламали їх, але нагадали: шлях до перемоги буде довгим, небезпечним і сповненим випробувань, де кожен хід може стати останнім.
Сторінка-63