Зала замку наповнилася густою напругою. Тіні Ізольди й Вальдріка, які ще недавно рухалися скоординовано, почали стикатися з невидимим бар’єром Грімма. Він не просто оборонявся — він змушував їх сумніватися у власній силі.
— Він грає не за правилами, — прошепотів Вальдрік, спостерігаючи, як їхні тіні губляться серед хаосу. — Його хитрість ще сильніша, ніж ми уявляли.
Ізольда відчула легкий холодок страху, але вона зосередилася. Кожен рух, кожен сигнал, кожна команда — вони повинні були працювати як єдиний механізм. Але Грімм почав підривати їхню координацію: невеликі ілюзії, магічні пастки і психологічні хитрощі змушували союзників сумніватися один в одному.
— Він розуміє нас краще, ніж ми самі, — промовила Ізольда, відчуваючи, як її серце стискається. — Його очі бачать наші наміри.
Грімм крокував по залі, спостерігаючи за рухами тіней. Його голос був холодним і глухим:
— Думаєте, що ваша зрада робить вас сильними? Ви лише прискорюєте своє падіння.
Тіні почали реагувати непередбачувано: деякі з них поверталися до Грімма, як ніби відчували, хто насправді володіє владою. Ізольда і Вальдрік зрозуміли: щоб продовжити атаку, їм доведеться діяти ще хитріше і зваженіше.
— Ми не можемо більше ризикувати відкритими ударами, — промовив Вальдрік. — Тепер нам потрібна нова стратегія, хитріша, як він сам.
Ізольда кивнула. Вона відчула, що психологічний тиск Грімма вже працює: їхній союз залишається сильним, але він починає зазнавати тріщин. Кожен крок, кожна атака тепер має бути обчисленою до дрібниць.
— Він перевіряє нас, — подумала Ізольда, — але ми ще можемо його похитнути. Ми лише повинні знайти слабке місце.
Зала замку знову наповнилася магічним напруженням. Союз Ізольди і Вальдріка не програв, але перша реальна поразка наближається. Гра інтриг і влади виходить на новий рівень, де хитрість, страх і темрява визначають все, і де навіть найсильніші союзники можуть зазнати першої великої втрати.
Сторінка-61