Перші помітні успіхи

Туман розсіявся, і замок став відкритим полем для їхньої нової стратегії. Ізольда стояла на верхньому балконі, спостерігаючи за рухом Грімма та його охорони. Вона відчула хвилю сили — цього разу не страху, а впевненості, що її хитрість приносить результати.

‎— Ми зробили перший прорив, — прошепотів Вальдрік, дивлячись на карту замку. — Він втрачає контроль над кількома важливими точками.

Ізольда кивнула. Частини замку, які раніше були непохитними для ворогів, тепер стали слабкими місцями: склади, коридори, секретні проходи — все підготовлено до удару.

‎Вони рухалися скоординовано. Ізольда керувала тінями, Вальдрік керував союзниками, і разом вони змушували підлеглих Грімма робити помилки. Кожен крок, який колись здавався дрібницею, тепер став ключем до прориву.

‎— Він роздратований, — промовила Ізольда, спостерігаючи, як частина тіней почала блукати без контролю. — Але він ще не показав всю силу.

Вальдрік кивнув. — Це тільки початок. Ми можемо отримати більше, якщо будемо діяти швидко і точно.

‎Тіні замку підкорялися їхній координації, а Грімм все ще залишався у центрі зали, відчуваючи перший справжній удар по своїй владі. Його очі спалахнули холодним вогнем, але він не показав страху. Він знав, що битва ще не закінчена.

Ізольда відчула прилив адреналіну: перший успіх був доказом того, що їхній союз може похитнути навіть могутнього Грімма. Але вона знала — кожна перемога має зворотний бік, і скоро він відповість сильніше, ніж будь-коли.

Тіні замку рухалися в її руках, а серце калатало від усвідомлення: гра лише почалася, і справжня боротьба за владу і владу над темрявою тільки набирала обертів.

                                   Сторінка-60