Головна зала замку здригнулася від тиску нової влади, яку принесли Ізольда і Вальдрік. Їхні тіні спліталися в єдину потужну мережу, що проникала у кожен куток приміщення, а їхній союз став смертельним ударом для тих, хто колись вважав себе непохитним.
— Він сильніший, ніж я думав, — прошепотів Вальдрік, уважно спостерігаючи за рухами Грімма. — Його магія глибока і холодна.
Ізольда кивнула. Вона відчувала хвилю страху і водночас неймовірну силу. Кожен крок Грімма був точним і розрахованим; він не просто захищався — він вів власну гру, перехоплюючи ініціативу там, де здавалося, що влада належить її зрадливим рукам.
Оларік Грімм стояв у центрі зали, його очі світліли холодним вогнем темної магії. Тіні, що ще хвилину тому слухали Ізольду, почали оживати самостійно, обвиваючи ворогів і зупиняючи їх кроки.
— Ізольдо… — промовив він, голос звучав тихо, але кожне слово різало повітря, — ти думала, що зрада зробить тебе вільною?
Вона відчула, як серце стискається. Її вибір дав їй силу, але Грімм був хитріший, ніж вона уявляла. Його темна енергія проникала в її свідомість, намагаючись знайти слабку точку, яку вона залишила неохайно відкритою.
— Ми разом, — сказала вона, підводячи погляд до Вальдріка. — І ми послабимо його владу.
Вальдрік простяг руку, і темна енергія їхнього союзу нарешті почала чинити відчутний тиск. Тіні знову ожили, і тепер вони били одночасно, розриваючи структуру влади Грімма.
Але Оларік Грімм не залишився безсиленим. Його руки піднялися, і холодна магія розпалася в повітрі, створюючи бар’єр, який нейтралізував перші атаки. Кожен рух його тіней був точним, кожен погляд — вирішальним. Він показував, що зрада не означає перемогу: навіть зраджена Ізольда і хитрий Вальдрік не змогли повністю підкорити його силу.
— Так просто не здаюся, — промовив Грімм, і тіні з його рук розліталися по залі, стискаючи союз ворогів і виявляючи слабкі місця їхньої взаємодії.
Ізольда відчула, що її сила і хитрість дають результат, але Оларік Грімм все ще був лордом темряви. Її моральна зрада принесла перший удар, але тепер почалася справжня гра — гра, де кожен крок визначав, хто залишиться переможцем у цій темній шаховій партії.
Тіні знову сплелися у хаотичний, але смертельно точний танець, і замок став ареною для сили, інтриги і темної боротьби, що лише набирала обертів.
Сторінка-56