Ніч опустилася на замок, але для Ізольди вона була не страхом — вона була рішучістю. Лорд Вальдрік Стерн стояв у тіні великого коридору, його постать виглядала непорушно і впевнено, а очі — холодні, як лід. Він чекав на неї, як хижак, що давно знає, що здобич нарешті опиниться в його руках.
— Ти прийшла, — промовив він, крокуючи ближче. Голос був спокійний, але у кожному слові відчувалася влада і хитрість. — І ти знаєш, чому ми це робимо.
Ізольда відчула, як серце калатало, але не від страху — від гострої усвідомленої сили. Вона зробила вибір: зрадити Грімма, використати всі знання, що отримала, і допомогти Вальдріку підірвати владу лорда тіні.
— Так, — відповіла вона тихо. — Але це лише початок. Якщо ми зробимо це правильно, він навіть не зрозуміє, що його зраджено зсередини.
Вальдрік Стерн підійшов ближче, його погляд пробіг по Ізольді, немов він оцінював не тільки її тіло, а й розум, амбіції і рішучість. — Я завжди знав, що ти не належиш повністю йому, — промовив він, — тепер ти моя. Ми використаємо його довіру проти нього самого.
Їхній союз не був лише фізичним. Це був союз стратегів і маніпуляторів. Кожен їхній рух, кожен шепіт і погляд — частина плану, який підриватиме владу Грімма зсередини. Ізольда відчула силу своєї зради. Кожен крок, який раніше здавався дрібним компромісом, тепер мав наслідки — великі і смертельно небезпечні.
— Тіні замку ще не знають, що вони стануть нашими союзниками, — промовила вона, — але скоро вони відчують нашу владу, і він не зможе зупинити нас.
Вальдрік кивнув, і між ними виникла мовчазна угода. Вона зрадила Грімма, але тепер її зрада давала силу — і їм обом. Вони не просто стали союзниками; вони стали двома гравцями в грі, де влада, страх і інтрига визначали все.
Ізольда відчула холодний прилив адреналіну: вона не боялася. Вона стояла поруч із ворогом свого колишнього коханого, знаючи, що її вибір змінить хід темряви і влади у замку. Її моральний шлях був остаточно зруйнований, але тепер вона відчула силу, яку не могла отримати, залишаючись вірною.
Тіні навколо замку заворушилися, немов відчуваючи нову силу, що народжувалася всередині. Ізольда та Вальдрік стояли разом — новий союз темряви і інтриги, здатний похитнути навіть найсильнішого лорда тіні.
Сторінка-54