"Затінок лорда:початок темряви"

Тінь,що народжується

Місяць піднімався вище, висвітлюючи порожні вулиці Грівендора.Місто, що ще вчора було живе та повне надії, тепер дихало тишею.Лише вітер шипотів крізь щілини старих будинків, немов попереджуючи, що спокій, це лише маска.Оларік Грімм стояв на краю скелі за містом.Його погляд сканував кожну деталь долини: кожен будинок, кожен вогник у вікнах здавався йому символом слабкості.Він вже не був тим юнаком, який колись мріяв про справедливість.Тепер у його серці жила темрява, холодна і розумна, як лезо, що готове різати все на своєму шляху.Він розгорнув плащ,і він колихнувся на вітрі,нагадуючи крила хижого птаха.Його думки були ясними:спочатку зібрати силу,зібрати союзників у тіні,потім повернутися до замку.І не просто повернутися,повернутися темним, страшним,тим,кого всі будуть боятися.У пам'яті Оларіка спливали обличчя зрадників:Вальтер із його гордістю,Ізольда із холодною посмішкою перемоги,а місто,як одне велике полум'я,що забуло про страх.І тепер він відчував,як це полум'я може перетворитися на холодну темряву, якщо він навчиться керувати нею.Вогонь його помсти почав пульсувати, поширюючись по венах.Кожен крок вниз зі скелі був як крок до нового життя, життя, де страх стане його союзником,а слабкість,його здобиччю.Він знав:час навчиться маніпулювати тінню,час перетворити її на зброю.В лісі за містом він знайшов стару печеру,приховану від очей сторонніх.Там Оларік зупинився.Стінки були холодні і сирі,але для нього це місце стало храмом.Тут він міг чути своє серце, чути тьмяне ехо своє ненависті і ненаситної жаги до сили."Кожна ніч, що я проводжу тут, робить мене сильнішим", шепотів він сам до себе.Його голос лунав так тихо, що здавалося, ніби тиша сама слухає його таємниці."І коли настане день...коли я повернувся до замку...вони зрозуміють, що я,не той, ким був колись.Я тінь, що пожирає світло".У темряві пещери він розпочав ритуали, не магічні,а психологічні випробовування себе, тренування розуму та тіла.Кожна вправа,кожен крок був підготовкою до того, що має статися.Він створював нову особистість:сильну, холодну,небезпечну.Ту, яку ніхто не міг зупинити.І десь у далекій долині, серед сміху переможців, ніхто не підозрював, що з'явилася нова загроза.Тінь, яку вони ще не бачили, вже народжувалася,і з кожною хвилиною вона ставала все могутнішою.Оларік Грімм не просто повернеться.Він повернеться темним,і тоді світ Грівендора зміниться назавжди.

                                    Сторінка-12




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше