Затишок

Це ти!

Це ти! ЦЕ ТИ! Це завжди була ти!
Така ласкава, ягідна, привітна
Дитя буйнорозквітлої весни
Із серця випускаєш сонця світло

Це ти! Лиш ти! Воістину одна,
Що Хмари неба розганя руками,
Малює сад чарівний і з роками
Ціннішаєш, мов кращій сорт вина

Вона м'яка, вона п'янка, Чарівна!
Безодня потонула у тобі
В цій річці захлинуся неодмінно
Тут хвилі небезпечні та манкі

Ти подруга безликого туману
Ти рима давньовічного пера
Роблю ковтки. Мені все мало й мало
Ти дивна, загадкова, неземна

10.4.24

Подобається

#1485 в Різне
#322 в Поезія

Відредаговано: 04.05.2024