Затишок

Той погляд

Ніхто не може уявити,
який цей дотик був солодкий
Вуста твої - п'янка сатира
Той подих тихий, погляд млосний

Лише подушечками пальців на мить торкнутися - вогненно
Здіймає груди, палить шкіру, все так минуче незбагненно

Загадка посмішки чарівна:

насмішка це чи зазивання?

Твори у пам'яті картини,

формуй шалені сподівання

Слова відлуннями по стелі, заповнюєш хвилини сміло
Так щіро й гостро, дуже гостро, що наскрізь проколола тіло

У саме серце зазираєш, воно кипить оскаженіло
Хмільним розбурханим бажанням, яке між нами довго тліто

Іскристий взір - шалена мить, між нами полум'я горить
Товсте гілля сухих дубів, не заспокоїти порив

Між пензлями та папірцями,
згустіло-масляне сплетіння
Повіки важчають зрадливо,
це покарання чи спасіння?

Як сніг під променями сонця, тінями заближчав світанок
Лиши хоча б неголосний, свій поцілунок на останок

Під вагом часу побіліють чорнила барвистих ночей
Але під грудьми назавжди той погляд граючих очей

2.03.23

Подобається

#1485 в Різне
#322 в Поезія

Відредаговано: 04.05.2024