Пристрасне танго червоної сукні під погляд очей
Ритм скажений, звабляючі рухи, мов леза мечей
Дивне створіння тонкої статури духмянить вином
Чуючи поклики вже не тримає свій стан сукном
Лагідні рухи, шепіт вустами, грайливі слова
Запах сп'яняє, повнить вагою моя голова
Ніжна особа вже за хвилину немов дикий звір
Я у полоні сповнена сорому й втілених мрій
Вже без блюзнірства, я не корона вона не крадій
Дихання спільне, спільне бажання, разючий прибій
В пошуках пристані часто пірнали у темінь морів
Мов маяки спалахнули від тяготи якорів
Не зупиняє цей човен маленький ні буря ні гнів
Хай нас ковтають ті хвилі скажені, як зграя китів
Вимкнемо світло, вимкнемо осуд - лишились лиш ми
Що безсоромно пальці сплітають у дивні сади
Мов наречені самої природи, самої весни
Ми розквітаєм зігріті від сонця і сльози
Вогник палає і жар обіймає наш кожен бутон
Мить не зникає, а просто кладе на віки сон
Немов росинка під променем світла зникаеш у млі,
Але насіння що ти розкидала заквітло в мені
10.07.23
Відредаговано: 04.05.2024