Затишок

Розчин розпачу

Я ж віддала усе тобі!!!
В дарунок - серце ще гаряче
Долини і степи плодячі
Та промінь власної душі

Я від рання та до зорі
У небі птахою літала
Тебе від зливи захищала
Засолов'їла всі пісні

Немає більше на землі!
Такої щірої любові
Наперекір лихої долі
Я весь свій світ до твоїх ніг - а ти наляканий та втік!

Тепер шукаю вітра в полі
Порад питаю у тополі,
А найстрашніше в тій неволі,
що в клітку сам себе завлік.

19.07.2021

Подобається

#834 в Різне
#158 в Поезія

Відредаговано: 04.05.2024