Затишок

Ви не відчуєте сповна

Ви не відчуєте сповна
Того, за що душа боліла
За що карає розум тіло,
А в грудях сердцю- тіснота

Ви не відчуєте сповна,
Як одинокий човен стоне
Хитається і майже тоне
У глибині чужого дна

І не відчуєте -дарма,
Як в сніг - фіалка розцвітає
І пелюсточки простягає
До чисто-щірого тепла

Нехай примарне, але сонце
Для неї світиться в пітьмі
Дає їй сили і наснаги,
Щоб не програти бій зимі

І діло навіть не в тобі
І не в мені - лиш так зівпало ,
Що двоє парою не стали
Віддавши думки дрімоті

Вам не відчути того - ні!
І це, можливо, і на краще,
Бо весь тягар і всі невдачі
Лишу для досвіду собі

19.07.2021

Подобається

#1485 в Різне
#322 в Поезія

Відредаговано: 04.05.2024