Затемнення
VII
- Богорода зникла! - вигукнув Дрімніс, залетівши та розітнувши ранкове проміння Сонця. Інші члени родини відклали свої чашки з кавою.
- Де Яким? - подумавши поцікавився Сонцедар.
Одразу після цього до кухні легким польотом зайшов Яким. Його обличчя було змучене, а крила виглядали скрученими, нби він не міг розігнути їх всю ніч.
- Що з тобою, Якиме? Де моя сестра? - ще одне питання від Сонцедара, яке прозвучало з нотко гніву.
Ангел, вагаючись, поглянув на хлопця.
- Її викрали.
- Яким дивом?! Ти був поряд, чому ти її не захистив?
- Полегше Сонцедаре, Яким виконував свою роботу, як ангела-охоронця, але йому зв'язали крила та повністю знерухомили.
Сонцедар жалібно поглянув на ангела, видно, що йому прикро за свій тон.
- Хто це зробив, Якиме?
- Права рука Темнетона, Яїр-Осія.
Зоревіра злякано поглянула на чоловіка. Дрімніс, в свою чергу, намагався не показувати свого переляку.
- Хто це? - запитався Сонцедар.
- Падлюка, гірша за Темнетона, - відповів Дрімніс. - Він був радником бога темряви. Але його вже немає, то ж він не втратись можливість пікорити світ собі. Яїр крадій, вбивця, тиран та чисте зло в своїй подобі.
- Невже він настільки небезпечний?
- Настільки, що він ледь не підірвав планету.
У приміщенні запала тиша.
- Ви знаєте, як його знайти, Якиме, Дрімнісе?
- Йди за мною, хлопче. - покликав за собою Дрімніс. Яким повільно провів їх поглядом та попрямував слідом.
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
