Затемнення

ІІІ

Поки Богорода намагалася переварити щойно отриману інформацію, до кухні залетів Дрімніс. Його очі виражали досить помітний подив. Зоревіра нахмурила брови.

- Негайно до центаральної зали, Зоревіро! - вигукнув чоловік. Богиня миттю підскочила й пішла за чоловіком. Богорода не впевнена, чи це прохання також її стосувалося, але вона підвелася й попрямувала за ними. Коли вже дівчина наздогнала батьків, перед її очима виросла така картина: батьки, а перед ними троє могутніх богів. Скоріше за все, чоловік з білим волоссям, яке після кожного повороту голови залишало яскраві частинки зоряного пилу, був Ізар. Яке співпадіння, Ізар, Тара та Санвірл стоять в центрі храму одразу після розповіді Зоревіри. Богорода сперлася на арку і вслуховувалася у розмову. 

- Прошу, панове, почувайтеся як вдома, - промовив до богів Дрімніс. - Бажаєте лимоного чаю? 

За мить чашки та чайник, повний гарячого напою, за одним помахом руки Зоревіри з'явивилися на столі перед гостями.

- Де зараз Ваш син, Санвірле? - велично запиталася Тара. У неї було коротке вогняне волосся і суворі везьзкі очі. Санвірл запитально подивився на прийомних батьків.

- Він готується до освячення, попросив йому не заважати. - відповів Дрімніс.

- Боюся, що освячення йому не провести. - вискочило із вуст Санвірла. Батьки переглянулися на бога сонця, явно підбираючи слова. Але запитатися ненаважилися, просто намагалися витримати величний вигляд. - Він мусить зупинити місяць.



#1863 в Фентезі

У тексті є: боги, магія, брат

Відредаговано: 25.08.2026

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше