Затемнення
І
Богорода зі своїм братом поралися на кухні. Це був день зимового Сонцестояння, коли холодний зимовий день міг бути довшим ніж інші дні. Дівчина засипала до ступки листя з лимонного дерева та товкла до створення піскоподібної маси. Сонцедар мовчки вивчав збірник молитов. Цієї ночі Дрімніс навів йому сон, це було послання від Санвірла. У сні бог Сонця доручив хлопцю освятити лимоний чай, щоб кожен смертний, який прийде до храму, міг напитися священного напою й очистити свою душу. Богорода обережно володіла пістолетом, щоб суміш для чаю була ідеальною. Вона розуміла, наскільки хвилюється брат.
- Бачив би ти зараз своє обличчя, - зауважила дівчина. - Твій лоб ось-ось лусне від напруги.
Сонцедар ще більше насупив брови.
- А як би ти почувалася на моєм місці, коли сам бог Сонця доручив освячення?
- Я б раділа, - після цих слів линув тихий смішок. - Адже зі мною Бог, мені б не було страшно.
На обличчі юнака з'явився лекий рум'янець.
- Маєш рацію, але будь ласкава, не заважай мені зараз. - попросив Богороду брат. - Треба бути уважними, хотілося, щоб Санвірл дозволив скуштувати тобі напій першій.
Богороду розчулили слова брата.
- Я вже завершила, чай готовий.
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
