Застрибнути в останній вагон
Епілог
Нова бригада вже чекає на пероні — потяг вирушає у зворотний рейс усього за годину сорок хвилин, о п'ятнадцятій нуль дві. Для такого короткого розвороту склад приймає інша зміна: після доби в дорозі Уляні належить відпочинок, а не негайно новий рейс.
Уляна здає зміну, підписує потрібні папери в службовому вагончику на пероні, виходить на невелику привокзальну площу Рахова, де вже пахне гірським повітрям і кимось смаженою кукурудзою.
До автобуса, яким вона добереться до готелю для бригад, ще сорок хвилин.
Вона заходить у маленьку кав'ярню навпроти вокзалу — не тому, що вона якась особлива, а тому, що вона просто перша на шляху.
Замовляє американо, без цукру.
Сідає біля вікна, звідки видно перон, де щойно стояв її поїзд, а тепер стоїть лише порожня колія.
За стійкою дівчина в фартуху щось записує в блокнот, кидаючи погляд на нову відвідувачку — жінку в форменому піджаку Укрзалізниці, яка мовчки дивиться у вікно, тримаючи каву обіруч, ніби зігріває не каву, а власні долоні.
#699 в Сучасна проза
#4726 в Любовні романи
#2129 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 22.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
