Розділ 21

Даніель

Не знаю, що там Насті понарозповідали, хоча здогадуюсь хто. Але вибір у Діани був. 

Ця дівчинка чомусь вирішила, що може ставити мені умови після нашого швидкого перепиху в роздягальні. Сама жадібно накинулася на мене просто в душовій кабінці після фізкультури, яка того дня була останнім уроком. Який нормальний і абсолютно вільний, у всіх сенсах, хлопець, відмовиться від так наполегливо запропонованого приємного проведення часу з спокусливою, на все готовою дівчиною? Повірте мені - жоден не відмовиться. 

Але вона зробила одну просту помилку.
Після всього, вона почала переслідувати мене і заявила, що я її обезчестив. Ха! Та там до мене вже цілий полк побував! Добре хоч резину із собою завжди ношу. 

Я, навіть, не знаю, на що вона розраховувала, заявляючи мені таке. 

Тому, щоб позбутися наполегливої переслідувачки, порадив дівчинці тихо забратися зі школи, налякавши фото та відео, яких, звичайно ж, не існувало. Тому що жодних камер у роздягальнях не було. Але чи їй про це знати? Вона чудово розуміла, що мені відомо про цю школу більше, ніж решті. 

Діана від самого початку зробила неправильний вибір. Достатньо було просто дати мені спокій.


Я зайшов у роздягальню, коли хлопці вже майже закінчили одягатися. 

- Дане, ввечері волейбол? - уточнив Гліб, натягуючи кроси. 

- У мене басейн, - я пройшов до своєї шафки, по дорозі знімаючи футболку, здер з себе шорти, попередньо позбавившись кросівок зі шкарпетками і закинув це все всередину. 

- Знову басейн? - здивувався Стеф. - Щось ти туди зачастив. Медом там помазано, чи що? - він одягнув сорочку і почав застібати гудзики. - Тебе ж раніше нудило від однієї тільки згадки про нього. Сказав, що більше туди ні ногою. Чи ти, все-таки, вирішив податись у великий спорт? Мало тобі медалей? Нову полицю для кубків приготу... 

Я мовчки пропалив Стефа застережливим поглядом, щоб він нарешті заткнувся, і, витягнувши свіжий рушник із шафки, пішов у душову. Якби вони тільки знали, що мене туди тягнуло. 

Я й сам до ладу не розумів.
Ну так, я, звісно, усвідомлював (не ідіот же!), що мене до неї тягне. Перший раз таке, чи що? 

Але вперше мені хотілося не просто фізичного задоволення з... та не важливо з ким. Не просто зняти напругу з черговою гарненькою дівчиною. 

Ні. Це було щось інше. Те, в чому я ще не до кінця розібрався. 

Не розібрався, але чудово пам'ятав, як шалено мені хотілося її поцілувати, там у підсобці.
Я був за крок до того, щоб накинутися на неї, і зім'яти ці пухкі губи своїми губами, вибиваючи з неї стогін. Вона б стогнала, так... і дивилася б на мене своїми нереальними блакитними очима. А я просто не зміг би зупинитись. 

А ввечері ноги, вже звично, самі, присягаюся - самі! повели мене до басейну. 

Настя стояла біля краю бортика, спиною до мене, і натягувала окуляри. Сусідні з нею доріжки були зайняті якимись десятикласниками. 

Я ще раз дозволив собі обвести її тендітну точену фігурку поглядом, якого вона напевно злякалася б, якби тільки побачила, і в безсиллі струсивши головою, зганяючи морок безрадісних думок, підійшов до крайньої вільної доріжки. 

Вона, мабуть, помітивши рух, повернула голову в мій бік, ми зустрілися поглядами на кілька довгих секунд, а потім вона відвернулася і пірнула у воду. А я послідував за нею. 

А потім, сам себе не розуміючи, знову чекав на неї біля виходу з жіночої роздягальні. Мені просто треба було переконатися, що з нею все гаразд.